Копия Случайная новость

Екологічний туризм, екотуризм (англ. ecotour, ecotourism) - подорожі, що організовуються і здійснюються у такий спосіб, щоб не порушувати природний баланс екосистем, ландшафтів, не виснажувати туристсько-рекреаційні ресурси територій відвідування.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



Організація фан – зон частина 30

Анастасія Ступачаенко

магістр географії рекреації та туризму

кафедри географії України

географічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

аналітичний огляд для екотур-інфо

Євро 2012 «Фанати – міфи і реалії»

1.4. Організація фан зон

Харків

Офіційна фан-зона: площа Свободи (до 45 тис. вболівальників)

Загальна площа - 28 тис. кв.м.

Сцену зведуть поруч із готелем «Харків».

Матчі будуть транслювати на 3 екранах, з яких 2 розмістять по периметру.

Поруч зі сценою планують створити окремий майданчик для людей з обмеженими можливостями, розрахований на 100 осіб.

Також на території організують VIP-зону на 250 осіб з окремою інфраструктурою.

 

У фан-зоні буде п'ять входів і чотири евакуаційних виходи. Поруч з ними встановлять камери схову, де гості зможуть залишити свої речі. На вході до майданчика проведуть перевірку вболівальників та інструктаж з поведінки. [30].

Площа Свободи - центральна площа Харкова, є першою за величиною площею Європи і дев'ятою - світу.

З моменту заснування (планування - 1923/25, мощення - 1930/31) по 1996 рік носила назву Площа Дзержинського, саме так зараз іменується в зарубіжних підручниках архітектури та архітектурної енциклопедії. Зараз Площа Свободи часто використовується для проведення виставок, ярмарків, концертів і заходів.

Характеристики площі

Довжина - від 690 до 750 метрів.

Ширина прямокутної частини - від 96 до 125 метрів.

Діаметр круглої частини - 350 метрів.

Площа - 11,9 гектарів

Різниця висот вздовж площі - понад 11 метрів (від вищої точки на Сумській вулиці до нижчої - у Держпрому).

Площа має форму колби, зверненої шийкою до Сумської вулиці

Вісь круглої частини площі проходить через вісь симетрії будівлі Держпрому і під кутом 20 градусів до осі прямокутної частини.

Прямокутна частина площі замощена бруківкою і виходить на Сумську вулицю, кругла - на проспект Леніна. [17].

Під площею знаходяться дві станції метро - «Університет» (колишня ст. М. ім. Дзержинського) (1984) Салтівської лінії і «Держпром» (1995) Олексіївської лінії.

Історичні споруди, що виходять на площу

- Держпром, Будинок Державної промисловості. Унікальний пам'ятник радянського конструктивізму, побудований в 1926-1928.

- Харківський національний університет імені Каразіна (ХНУ ім. Каразіна), (колишній ХДУ), колишній Домпроектстрой (Будинок проектів), побудований в 1930-1933 роках в стилі конструктивізму з монолітного залізобетону з дерев'яними перекриттями за проектом архітекторів С. С. Серафимова і М. А. Зандберг-Серафимова. Даний проект під назвою Наздогнати і перегнати переміг на всесоюзному конкурсі 5 лютого 1930 р.

Під час війни будівля сильно постраждала і була перебудована за проектом арх. В. П. Костенко і В. І. Ліфшиця в 1953-1963 роках в стилі сталінської архітектури. В результаті цієї реконструкції будівля повністю позбулося своєї конструктивістській стилістики та футуристичного навісного даху. Правда, шпиль, як на семи московських висотках, у зв'язку з хрущовською «боротьбою з архітектурними надмірностями» добудований не був. З 1957-1962 років в будівлю переїхав Харківський університет.

-  Академія імені Говорова, бувший Будинок Кооперації - третє з будівель задуманого конструктивістського ансамблю, за проектом академіка архітектури А. І. Дмитрієва та О. Р. Мунц. Тут спочатку було задумано розмістити Будинок Уряду України, потім воно було віддано Управлінню сільського господарства. Будівництво велося з 1929 року з цегли, терміни зведення вилилися в типовий радянський «довгобуд».

У 1934 році, після перенесення столиці до Києва, недобудований будинок передали Військово-господарської академії, майбутньої імені Говорова (ВІРТА). До початку війни будівля в стилі конструктивізм добудувати не встигли і закінчили лише в 1954 р. за проектом архітекторів П. Є. Шпари, Н. П. Євтушенко, Н. А. Лінецького та інших - в стилі сталінського неоренесансу.

- Готель «Харків», бувши. «Інтернаціонал», побудований в стилі конструктивізму архітектором Г. А. Яновицьким  в 1932-1936 р.р., після війни відновлений ​​за проектом того ж автора з елементами сталінського ампіру.

- Будівля обладміністрації, типовий зразок післявоєнного сталінського «неоренесансу», колишній Харківський Обком КПРС. Побудовано на місці зруйнованого під час війни будівлі Центрального Комітету КП (б) У, архітектори В. М. Орєхов, В. П. Костенко та інші, в 1951-1954 рр..

- Будівля ветеринарного інституту, з 1960 новий Палац піонерів.

Неофіційні фан-зони будуть розташовуватись біля Палацу спорту і міського дитячого Палацу культури (пр.Тракторобудівників, 55).