Копия Случайная новость

Етнотолерантна (її ще можна назвати етногеоекологічною) виявляється у повазі інтересів місцевих жителів. Це перш за все шанобливе ставлення до місцевого населення, збереження традиційних систем природокористування, повага та дотримання місцевих законів і звичаїв, а також внесок туризму в соціально-економічний розвиток даної території.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



Організація фан – зон частина 29

Анастасія Ступачаенко

магістр географії рекреації та туризму

кафедри географії України

географічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

аналітичний огляд для екотур-інфо

Євро 2012 «Фанати – міфи і реалії»

1.4. Організація фан зон

Львів

Офіційна фан-зона: на проспекті Свободи від вулиці Торгової до вулиці П.Дорошенка. Фан-зона буде мати 36 940 місць: 369 - для інвалідів; 36 321 стоячих і 250 сидячих місць. У частині, де знаходиться пам'ятник Т. Шевченку, буде розташована VIP зона. В рамках фан-зони буде встановлена​​ сцена для перегляду матчів чемпіонату і розважальної програми і два додаткових екрани.

 

В рамках фан-зони будуть також міститися:

-         ресторан;

-         магазин офіційного дистриб'ютора спортивних товарів,

-         кіоски продажу їжі та напоїв,

-         територія для розваг,

-         велике триповерхове тимчасове (тільки на період чемпіонату) спорудження медіа-центру на 100-150 осіб

-         санітарна зона.

Також на території фан-зони працюватимуть основні екстрені служби, МНС, МВС та пункт медичної допомоги. [29].

Проспект Свободи - одна з найкрасивіших та найпрестижніших вулиць Львова. Архітектура проспекту творилася на протязі багатьох років і в ній тісно переплелися риси сецесії та еклектики, що живляться історичними стилями класицизму, неоренесансну та бароко.

Проспект Свободи протягнувся десь на 350 метрів. З одного боку проспект обмежений площею Міцкевича, а з другого боку вулицею Городецькою, за якою проспект переходить в проспект В’ячеслава Чорновола, який раніше носив назву вулиці 700-річчя Львова. [22].

У Львові постійно вирувало політичне життя і різні зміни політичної обстановки находили своє відображення у зміні назви головної вулиці міста. Так, наприкінці XVIII століття проспект носив назву Нижні Вали. Починаючи з 1855 року парна сторона називається Карла Людвіга верхня, а непарна сторона – Карла Людвіга нижня. У 1871 році парну сторону перейменовують у Гетьманську, а непарна вже називається Карла Людвіга. З приходом польської влади сторону проспекту, що носив назву Карла Людвіга, перейменовують на вулицю Легіонів. Однак як це буває дуже часто, місцеве населення давало свої усталені назви, не дивлячись на офіційні назви проспект називали не інакше як Гетьманські Вали.

З приходом радянської влади у 1940 році проспект носить назву вулиці 1-го Травня. Але це тривало недовго, бо з приходом німецької окупації вулицю знову розділяють на парну та непарну сторони. Непарна називалася Музеумштрассе, а парна – Опернштрассе. В 1942 році назву вулиці знову змінюють і вона називається Адольф Гітлер плац. У 1944 році знову змінюють назву і повертають передвоєнні назви – вулиця Гетьманська та Легіонів. Починаючи з 1945 року вулиця знову називається 1-го Травня. В 1959 році вона вже носить назву проспекту Леніна, а з 1990 року - проспект Свободи.

Протягом років вулиця постійно змінює свій вигляд. Формування проспекту Свободи почалося з 1780 року. Існуючі вальні укріплення були переплановані і на їх місці був утворений бульвар Нижні Вали, який вже був об лаштований пішохідними доріжками з рядами тополь, що тягнулися вздовж Полтви. Як гриби після дощу тут виростають різні кіоски, а сам бульвар стає улюбленим місцем для пішохідних прогулянок мешканців міста. [25].

У 1887-1888 роках, за проектом Вацлава Ібіанського, Полтву в районі бульвару перекривають бетонними склепіннями, одночасно тут також було насаджено дерева та розбито нові квітники за проектом Арнольда Рерінга.

Бульвар стає місцем різних зустрічей та «чорної біржі». Тут біля пам’ятника Михайлу Архангелу збиралися комерсанти та різні ділки, і саме це місце починаючи з 1990 року стали називати «клумбою», тут почали проводитися зустрічі та мітинги жителів міста націоналістичної орієнтації.

Починаючи з кінця ХІХ століття на бульварі споруджуються банки, готелі прибуткові будинки, а також модні магазини. У 1888 році на бульварі починають прокладати трамвайні колії. У 1900 році завершується будівництво Міського театру, тепер це Оперний театр. В 1901 році на бульварі влаштовується електричне освітлення, яке до цього було газовим. У міжвоєнний і післявоєнний періоди бульвар не втрачає свого політичного значення і тут постійно відбувалися збори жителів міста. У 1951 році рішенням міської ради припинено трамвайний рух по проспекту.

На бульварі уже у післявоєнні часи продовжує збиратися «чорна біржа», яка перетворилася на футбольну. Сьогодні проспект Свободи є самою престижною та найелегантнішою вулицею древнього Львова. Тут розташовані банки, кафе, дорогі магазини, казино та гральні клуби. У 1980 роках на проспекті збираються стихійні політклуби, мітинги та демонстрації. Починаючи з 1991 року на площі перед Оперним театром та пам’ятником Тарасові Шевченку проводяться різноманітні святкові акції.

Від Оперного театру до площі Міцкевича по середині проспекту проходить широка алея, довжина якої складає більше 300 метрів. Серед мешканців міста вона має назву «стометрівка». Тут постійно можна зустріти львів’ян та гостей міста, що прогулюються тут у вихідні та святкові дні. Також тут можна побачити любителів шахів та доміно, також тут зустрічаються особи неформальної орієнтації.

Серед визначних архітектурних споруд проспекту Свободи можна відзначити такі:

- Гранд-готель (проспект Свободи, 11/13), збудований за проектом Еразма Гарматника у 1892-1893 роках.

- Віденська кав’ярня (пр. Свободи, 14), збудована за проектом М. Брезані у 1829 році і перебудована у 1880 році.

- Галицька кредитна каса (Музей етнографії, пр. Свободи, 15) збудована за проектом Юліана Захаровича.

- Празький банк (сьогодні тут розташована філія Промінвестбанку, пр. Свободи, 17), збудований за проектом чеського архітектора Матея Блеха.

- Економічний факультет Львівського університету (пр. Свободи, 18), збудовано у 1950-1952 роках за проектом І. Персикова та Г. Швецко-Вінецкого.

- Промисловий музей (нині це приміщення Національного музею, пр. Свободи, 20), споруджено за проектом архітектора А. Яновського у 1898-1904 роках.

- Великий міський театр (тепер - Оперний театр, пр. Свободи, 28), побудований за проектом З. Горголевського. Будівництво тривало з 1897 року і закінчилося у жовтні 1900 року.

- Пассаж Феллера (пр. Свободи, 35) побудовано у 1902 році Артуром Шлееном і реконструйовано у 1908-1909 роках Ф. Касслера.

У Львові планують підготувати ще три неофіційних фан-зони, а саме на площі перед університетом Франка, на площі Ринок та біля кінотеатру ім. О. Довженка, Трускавець, Майдан Незалежності, до 10 тис. чол.