Копия Случайная новость

Екологічний туризм можна визначити як інтегруючий напрямок рекреаційної діяльності спрямований на гармонізацію відносин між туристами, туроператорами, природним середовищем та місцевими громадами, що реалізується через екологізацію всіх видів туристської діяльності, охорону природи, екологічну освіту та виховання.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



ЕКОТУР – OUTDOORING частина 27

«ЕКОТУР – OUTDOORING»


(за матеріалами навчального посібника «Спортивно-оздоровчий туризм» Ю.В. Щур, О.Ю. Дмитрук
та курсу лекцій з «Активного туризму» С.В.Дмитрук)

Світлана Дмитрук «Екотур-інфо»

Частина 27
Опіки є результатом впливу високої температури (полум’я, гаряча або палаюча рідина, розпечені предмети і т.ін.), а також хімічних речовин, отруйних рослин, сонячних променів. Хоча при опіках ураження зазнають переважно зазнають шкіра і підшкірна клітковина, вони небезпечні для життєдіяльності організму в цілому.
Розрізняють чотири ступені опіків:
І- почервоніння і набрякання шкіри;
ІІ - утворення пухирів, наповнених жовтуватою рідиною (плазмою крові);
ІІІ - утворення струпів, місцевий некроз (омертвіння тканин);
VІ - обвуглювання тканин. Навіть неглибокі обширні опіки викликають шок, на обпечених ділянках тіла відбувається утворення токсинів, які розносяться кров’ю по всьому організму. Мікроорганізми викликають загноювання ран. Ураження третини поверхні тіла опіками ІІ ступеня, являє собою се6рйозну небезпеку для життя потерпілого.
Перша допомога при опіках передбачає здійснення таких заходів:
    з міркувань власної безпеки і безпеки оточуючих, якомога швидше припинити вплив фактора термічного ураження;
    при загоранні одягу необхідно якнайшвидше накинути на палаючу ділянку шматок тканини (ковдри, куртку тощо), посипати її снігом чи занурити у воду;
    при опіках, викликаних гарячою рідиною, необхідно негайно скинути одяг і підставити місце опіку під струмінь холодної води. Це знижує міру і глибину ураження тканин, зменшуючи тяжкість опіку);
    уражену ділянку збризкують пантенолом (у разі відсутності необхідних медикаментів – сечею) і накладають стерильну пов’язку, а в разі її відсутності – будь-яку чисту тканину.
Участь потерпілого в експедиційних роботах припустима лише при опіках І-ІІ ступеня, якими уражена невелика ділянка тіла(розміром не більше долоні), за умови їх локалізації не на кисті руки і не на обличчі. Але і в цьому разі через 3-4 години після опіку шкіру повторно збризкують пантенолом, пухир, що утворився, підрізають ножицями, протертими йодом, і знову накладають стерильну пов’язку. Процедуру повторюють двічі на день до повного загоювання рани.
При опіках ІІ ступеня, якими уражена площа середньої величини (більше долоні), необхідне здійснення протишокових заходів. З цією метою потерпілий повинен прийняти одну-дві таблетки анальгіну; випити дві-три кружки теплої рідини з доданням чайної ложки питної соди на кожну кружку. Крім того, необхідно накласти холодну пов’язку (спеціальний медичний пакет, пакетик з льодом і т. ін.). В разі шоку і при опіках ІІІ-ІV ступеня потерпілого необхідно терміново госпіталізувати. При неможливості швидкої евакуації поверхню опіку двічі-тричі на день збризкують пантенолом, потерпілому дають по одній таблетці анальгіну, димедролу та еритроміцину і багато теплої рідини для пиття з доданням соди (до 1,5 - 2 л на добу з 5 чайними ложками соди).
Опіки отруйними рослинами можуть виникати при дотику до відкритих ділянок шкіри листя чи стебел отруйних рослин (цикута, вовче лико, аконіт та ін.). На уражених місцях з’являються пухирці, заповнені мутною рідиною, що потім перетворюються на виразки, які важко піддаються лікуванню і довго не гояться.
Перша допомога полягає у збризкуванні місця опіку пантенолом і прийнятті однієї таблетки димедролу. Для запобігання таким випадкам слід добре продумувати екіпіровку в місцях, де ростуть отруйні рослини.
Сонячні опіки найчастіше трапляються в горах і супроводжуються підвищенням температури й виникненням пухирців. На значній висоті розріджене повітря слабко поглинає сонячне проміння, тому його дія значно сильніша, ніж на рівнині. Сніг добре відбиває ультрафіолетове проміння, що призволить до опіків найбільш уразливих місць. Це перш за все губи, нижня поверхня підборіддя, і навіть ніздрі. Для захисту обличчя в гірських умовах користуються масками або спеціальними мазями від загару.
Обмороження. Загальне переохолодження (замерзання) настає в результаті впливу на організм людини низьких температур, що посилюється при підвищенні вологості повітря, а також за рахунок тісного одягу і взуття, додаткових предметів спорядження (ремінь резинка), які стискають кінцівки і утруднюють кровообіг, і т. ін. За характером ураження і тривалістю впливу низьких температур на організм людини розрізняють три ступені (стадії) обмороження, що піддаються визначенню лише після відігрівання потерпілого.
І ступінь - збліднення або побіління обмороженої ділянки тіла (вуха, ніс, щоки, пальці ніг і рук), втрата чутливості шкіри, обмеження рухливості. Після відігрівання замерзлої ділянки шкіри нормалізується її температура, відновлюється чутливість, рухливість пальців, але зберігається набряк. Шкіра набуває синьо-червоного відтінку. Через п’ять-сім діб починається її злущування, супроводжуване свербінням. Зберігається підвищена чутливість цих ділянок тіла до холоду.
ІІ ступінь – утворення після відігрівання пухирців, що супроводжується підвищенням температури тіла, гарячкою. Можливий швидкий розвиток інфекції з нагноєнням на місцях пухирців.
ІІІ ступінь – відмирання (некроз) замерзлих ділянок шкіри.
При обмороженні будь-якого ступеня необхідна термінова медична допомога. Запобігання обмороженню досягається посиленням кровообігу на ділянках тіла, що починають замерзати. Якщо мерзнуть ноги, треба виконувати ними широкі розмахування вперед-назад і глибокі присідання, якщо руки – енергійні махи від плеча і швидке стискання пальців у кулак з наступним їх розтисканням. При замерзанні носа, щік, вух для забезпечення припливу крові до обличчя треба деякий час іти, сильно нахилившись уперед і не знімаючи при цьому рюкзака, або зробити 10-15 глибоких нахилів уперед. Бажано випити гарячого солодкого чаю або кави, прийняти кілька таблеток глюкози з вітаміном С або з’їсти кілька шматочків цукру.
При перших ознаках обмороження необхідно відігріти ділянки тіла, які побіліли. Онімілі від холоду пальці рук треба сховати під одяг.
При ураженні стоп необхідно зняти з потерпілого взуття і шкарпетки і сісти так, щоб товариш міг сховати і затиснути його ступні у себе під пахвою. товариша. Треба також дати йому теплого солодкого чаю або кави.
Не слід розтирати онімілі ділянки тіла спиртом, снігом, вовняною рукавицею, бо в разі більш глибокого ураження можна пошкодити шкіряний покрив і занести інфекцію.
При обмороженні ІІ-ІІІ ступеня ушкоджені ділянки збризкують пантенолом, накладають стерильну пов’язку, дають по одній таблетці анальгіну, димедролу і дротаверину (нош-пи). Бажано випити теплого солодкого чаю або кави. При значному погіршенні стану, високій температурі дають ще по одній таблетці еритроміцину або аспірину. В таких випадках необхідно терміново евакуювати потерпілого для надання йому фахової медичної допомоги. Але робити це треба дуже обережно, щоб не викликати додаткових ускладнень.
При загальному переохолодженні організму потерпілого треба негайно доставити в тепле приміщення або, якщо це неможливо, розкласти велике багаття. Відігріти тіло можна за допомогою енергійного, але обережного масажу. Необхідно напоїти потерпілого теплим солодким чаєм або кавою. Вживання спиртного може завдати потерпілому великої шкоди. Якщо це можливо, хорошим засобом є тепла ванна з температурою води 36-37° С.
У випадку втрати свідомості, при сповільненому диханні, відсутності пульсу необхідна термінова реанімація.
Електротравми є наслідком безпосереднього контакту з джерелом або лінією електропередач. Стан організму залежить від сили струму, що пройшов через тіло.
Ураження блискавкою супроводжується, як правило, тяжкими симптомами: втратою свідомості; припиненням чи різким пригніченням дихання; нетриманням; частим аритмічним пульсом; розширенням зіниць; посинінням обличчя, шиї, грудної клітки, кінчиків пальців; наявність слідів опіків; припиненням роботи серця.
Невідкладна допомога надається на місці нещасного випадку в такій послідовності:
    якщо потерпілий втратив свідомість, але при цьому зберігаються дихання і серцебиття, необхідно перш за все розстебнути одяг, покласти його на бік, підклавши під шию валик з одягу для стимулювання роботи дихальних шляхів;
    за рухами грудної клітки або за допомогою дзеркальця, піднесеного до рота потерпілого (при збереженні дихання воно запотіває), встановити, чи потерпілий дихає;
    очистити ротову порожнину від крові, слини, блювотних мас;
    при відсутності дихання негайно приступити до реанімації (штучного дихання і непрямого масажу серця).