Копия Случайная новость

Рекреация – от лат. Recreatio  — восстановление; франц. recreation – развлечение, отдых, перемена действия, исключающая трудовую деятельность и характеризующие пространство, связанное с этими действиями.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



ЕКОТУР – OUTDOORING частина 13

«ЕКОТУР – OUTDOORING»


(за матеріалами навчального посібника «Спортивно-оздоровчий туризм» Ю.В. Щур, О.Ю. Дмитрук
та курсу лекцій з «Активного туризму» С.В.Дмитрук)

Світлана Дмитрук «Екотур-інфо»

Частина 13
Комплексна психологічна підготовка учасників туристського походу

Розглядаючи питання комплектування туристської групи під кутом зору психологічної і фізичної безпеки майбутнього походу чи подорожі, необхідно акцентувати увагу на наявності у керівника загостреного почуття відповідальності за своїх товаришів. Керівник, як правило, першим виходить на найбільш небезпечну ділянку маршруту, першим кидається на допомогу туристові, що потрапив у біду. Однак це може призвести до трагічних наслідків. Тому члени групи, зі свого боку, повинні дбати про психологічну і фізичну безпеку керівника, стежачи за суворим дотриманням останнім відповідних правил, аж до категоричної вимоги користуватися страховкою, самостраховкою іншими засобами спрямованими на попередження нещасних випадків.

Велике значення для досягнення безпеки групи під час походу (особливо в умовах технічно складних категорійних походів) має сходженість групи, що дає змогу кожному з учасників оцінити не лише свої власні можливості, а й можливості своїх товаришів. Важливо також, що в напруженій ситуації учасники походу розуміють один одного без зайвих слів. Саме ці фактори набувають вирішального значення при подоланні групою найскладніших природних перешкод, необхідності діяти у виключно несприятливих, а то й небезпечних умовах.
Керівники туристських походів І, ІІ і (частково) ІІІ категорій не мають проблем у зв’язку з комплектуванням групи: до її складу входять, як правило, початківці, а також туристи, з незначним досвідом участі в походах. Адже перешкоди в походах таких категорій складності за звичай, не являють собою серйозної небезпеки для малодосвідчених туристів.
Інша картина спостерігається при комплектуванні туристських груп для походів ІV-V, а тим більше VІ, категорій складності. Учасників, що мають відповідну підготовку і необхідний досвід для таких походів, як правило, небагато, тоді як число претендентів на роль керівника групи різко збільшується. Тим часом за нормативними вимогами такий кандидат із п’яти категорійних подорожей три повинен пройти як керівник, маючи при цьому спортивний розряд від І до майстра спорту. Крім того, він змушений добирати “кістяк” групи з досвідчених туристів. При цьому група часто виявляється укомплектованою людьми, що не завжди психологічно сумісні. Іноді до складу групи потрапляють зовсім випадкові особи, незважаючи на наявність у них певного туристського досвіду. Якщо вже під час маршруту, керівник починає розуміти, що з тим чи іншим учасником дуже важко, а то й зовсім неможливо пройти обраний маршрут, він постає перед вибором: зійти з маршруту, обрати більш легку трасу чи ризикнути. В останньому варіанті ймовірність нещасного випадку різко підвищується.
Одним із суттєвих факторів, що становлять потенційну небезпеку для учасників туристського походу, є підвищене нервово-психічне навантаження, втома, нервовий зрив, що можуть бути викликані різними обставинами. Уникнути цього можна за умови врахування відповідних особливостей людської психіки.
Коли людина відпочиває в нормальних, звичних для неї умовах – “комфортній зоні”, її мозок тримає під контролем лише основні фактори життєдіяльності: дихання, серцебиття та ін. В похідних умовах, і особливо в екстремальних ситуаціях, діяльність її мозку значно активізується. Вона спрямована на аналіз обстановки, прийняття відповідних рішень, що мобілізує весь організм на боротьбу за своє життя всіма можливими способами. Зрозуміло, що в цьому випадку нервове навантаження значно вище, ніж у попередньому.
Однією з обов’язкових умов успішного проведення туристського походу є знання природних і соціальних умов регіону, в якому пролягатиме маршрут, і психологічна готовність до труднощів, які з ними пов’язані.
Значний діапазон сприйняття різними людьми атрактивних особливостей природних умов на емоційному і психофізиологчному рівні – від піднесення, захоплення до пригнічення, паніки і страху. Одні комфортно почуваються на відкритому просторі (степ, пустеля) – інших приваблює ліс чи гори; одні з захопленням обстежують печери – інші бояться замкненого простору; хтось легше переносить спеку, ніж холод – хтось навпаки.
Отже, атрактивний вплив середовища є виключно індивідуальним, хоча шляхом тренувань цілком можливо знизити негативний ефект, який він справляє. В числі таких засобів – загартування, що полягає в адаптації до низьких температур і перезволоження, спеки і дефіциту води, а також подолання страху висоти тощо.
Спеціальна психологічна підготовка здійснюється за допомогою тренувань в умовах, створених шляхом імітації природного середовища відповідного регіону з метою досягнення часткової адаптації до їх впливу (повна адаптація дорослої людини є дуже складною). Необхідною складовою такої підготовки є докладне вивчення природно-кліматичних умов і особливостей протікання природних процесів, що можуть містити в собі небезпеку для життя.
Питання атрактивного впливу природного середовища в екстремальних, аварійних ситуаціях і під час стихійного лиха є предметом спеціального розгляду.
Не менш важливим елементом спеціальної підготовки є ознайомлення з політично-правовою ситуацією, релігійними і етнічними особливостями регіону, архетипами поведінки місцевого населення тощо.
Психологічна готовність до туристського походу передбачає високу міру самоконтролю, володіння механізмом самонаказу, коректність у ставленні до звичаїв, обрядів і традицій інших народів.
У найбільш загальному вигляді система відносин між членами туристського колективу, керівником і підлеглими, групою і сторонніми людьми, туристським колективом і навколишнім середовищем укладається в такий перелік:
а) відносини між членами колективу:
порядність, доброзичливість, уважність до товаришів;
бажання зрозуміти іншого і допомогти йому (словом і ділом);
безконфліктність;
неприпустимість впливу особистих стосунків на колективні інтереси;
визнання пріоритетності групових інтересів над особистими.
б) вимоги до керівника в системі стосунків “керівник – підлеглий”:
міра в застосуванні влади;
володіння емоціями;
терпимість;
доброзичливість;
компетентність.
в) відносини між групою і сторонніми людьми (місцевими жителями, офіційними представниками):
повага до місцевих законів, обрядів і традицій;
ввічливість (звернення до людини після обов’язкового привітання);
повага до співбесідника (представившись, вислухайте його не перебиваючи);
уникнення конфліктних ситуацій (не провокувати оточуючих і не піддаватись на провокації, не вступати в суперечки.
г) відносини між групою і навколишнім середовищем:
бережне ставлення до навколишнього середовища;
повага до чужої праці і майна;
підтримання місця стоянки в належному стані;
отримання дозволу землевласника при тривалому базуванні.