Копия Случайная новость

Рекреация – от лат. Recreatio  — восстановление; франц. recreation – развлечение, отдых, перемена действия, исключающая трудовую деятельность и характеризующие пространство, связанное с этими действиями.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



ЕКОТУР – OUTDOORING частина 12

«ЕКОТУР – OUTDOORING»


(за матеріалами навчального посібника «Спортивно-оздоровчий туризм» Ю.В. Щур, О.Ю. Дмитрук
та курсу лекцій з «Активного туризму» С.В.Дмитрук)

Світлана Дмитрук «Екотур-інфо»

Частина 12
Конфлікти і динаміка групового зростання.

Функціонування групи як соціального утворення починається, як правило, з стадії орієнтації. Учасники туристського походу трохи схвильовані і натхненні поставленим завданням, відчувають і переживають емоційний підйом. У цілому вони настроєні на успішне завершення походу. Психологічний стан групи значною мірою залежить від інструктора. В цей період його обов’язком є доведення до відома членів групи правил поведінки на маршруті, виконання яких є обов’язковою передумовою особистої безпеки туриста.

Друга стадія – незадоволення і розчарування. Під час тривалих, фізично важких переходів моральний стан туристів, інтенсивність відчуттів послаблюються. Група незадоволена своєю залежністю від інструктора, її не влаштовує невідповідність між очікуваним і реальністю. При цьому учасники починають відчувати свою відповідальність за вирішення поставленого завдання і опиняються перед необхідністю вироблення стратегії ефективної міжособової взаємодії. На цьому ґрунті між ними можуть виникати конфлікти. Інструктор, взаємодіючи з групою, сприяє створенню атмосфери співпричетності і морального підйому.
Як тільки учасники починають докладати зусиль до погашення конфліктної ситуації, настає стадія розв’язання конфлікту. По мірі того, як вони знімають міжособові тертя, в колективі починають переважати позитивні емоції.
Продуктивність діяльності групи – це стадія, на якій група досягає впевненості у своїх силах і гордість за свою спроможність працювати разом і успішно вирішувати задачі туристської подорожі. Вони надихають один одного, дають корисний зворотній зв’язок, і вже мають навички для вирішення задач зростаючої складності. Вони готові використовувати ці навички знову на роботі, вдома й в інших ситуаціях.
Підсумок, або завершення настає тоді, коли всі починають усвідомлювати, що “зараз усе закінчиться”. У групі в цей період встановлюється атмосфера відчуття завершення спільної справи, що їх об’єднувала, і почуття суму і втрати, пов’язане з закінченням їх спільного існування як єдиного цілого – групи команди. Учасникам властиво маскувати це почуття: вони більше, ніж звичайно, жартують, обнімаються, шкодують, що “пройшли не всі пороги”, “не вистачило часу на більше”.
Типові конфліктні ситуації, що виникають у групі. В розрізі конфліктності у групі заслуговують на увагу фактори, що розвивають групову динаміку і які більшості груп під силу обернути собі на користь. Серед них – поведінка окремих членів групи, що іноді видається непродуктивною, але насправді може бути свідченням прагнення групи до підвищення своєї життєздатності і містити ключі до розв’язання проблеми згуртованості групи.
Боротьба за лідерство. Її прояви варіюють від відвертого захоплення влади до більш тонких підходів.
У групі, як правило, існує такий поділ: більшість, меншість і невелике число байдужих (не захоплених походом) людей.
У групі здебільшого не виникає складнощів у досягненні згоди з найбільш пріоритетних питань, але часто викликає проблеми розв’язання інших питань. У процесі їх погодження група часто доходить до кінця списку і починає все спочатку. В решті решт вона починає працювати над тим у чому їй вдалося дійти згоди, і відкладає на потім те, в чому погляди її членів розходяться.
Більшість часто використовує методи тиску не тільки для того, щоб відстояти свою точку зору, але й для того, щоб робота була виконана. Це підхід, спрямований на досягнення мети, з одним суттєвим застереженням: повинна бути прийнята їх точка зору.
Ті учасники які шукають компромісів або гальмують процес, обговорюючи в деталях усе, що відбувається в групі, іноді “перебирають через край” і опиняються в меншості. Інші довго намагаються розібратися у змісті поставленого завдання.
Більшість же просто вислуховує думку меншості, але не бере її до уваги.
Наведені вище ситуації можуть виявлятися в різноманітному поєднанні. Ось кілька прикладів.
У одній ситуації представник більшості намагався нав'язати іншим свої правила. Більшість ігнорувала його спроби, за винятком тих моментів, коли вони були на їх користь.
В іншій групі учасник, що перебрав на себе лідерство, тиснув на групу, нав’язуючи їй свій метод розв’язання завдання. Меншість активно протистояла, але інші не звертали на це уваги, навіть коли не були згодні з позицією новоявленого лідера. Вони не хотіли розсердити його чи побоювались потрапити в розряд опозиції. Під час чергового обговорення денного переходу цей лідер (який, до речі, вважав, свою поведінку дуже демократичною) був здивований, дізнавшись, що інші учасники бачили картину в іншому світлі.
Управління конфліктною ситуацією. Існують дві групи методів управління конфліктною ситуацією - структурні та міжособові.
Структурні методи – це роз’яснення вимог до роботи, використання координаційних та інтеграційних механізмів, установлення загальноорганізаційних комплексних цілей і використання гнучкої структури системи заохочення.
Роз’яснення вимог до робот – один з ефективних методів управління конфліктною ситуацією. Слід окреслити результати, що очікуються від кожного співробітника і колективу в цілому. При цьому доцільно використовувати такі параметри, як рівень результативності системи повноважень і відповідальності, а також чітко визначити політику, процедури і правила.
Координаційні та інтеграційні механізми. Один з найпоширеніших методів – черга команд для встановлення ієрархії повноважень щодо упорядкування взаємодії між людьми. Якщо між учасниками існують розбіжності, керівник має запобігти конфлікту, вдавшись до певних превентивних заходів.
Постановка загальноорганізаційних комплексних цілей – важливий структурний метод управління конфліктною ситуацією. Ефективна реалізація проміжних цілей і кінцевої мети діяльності вимагає спрямування спільних зусиль усіх учасників на їх досягнення, що має в свою чергу зменшити загрозу виникнення конфліктних ситуацій.
Структура системи заохочення. Винагорода може використовуватися як метод управління конфліктною ситуацією, впливу на поведінку людей з метою уникнення дисфункціональних наслідків. Люди, які ставляться до роботи відповідально, своєчасно і якісно її виконують, мають бути заохочені через подяку, премію, визнання. Не менш важливо, щоб не заохочувалася неконструктивна поведінка.
Міжособові методи розв’язання конфліктів. Існує п’ять основних міжособових методів – ухилення, згладжування, примушування, компроміс і вирішення проблеми.
Ухилення передбачає таку ситуацію, коли людина намагається уникнути конфліктної ситуації – як самого конфлікту, так і його розв’язання.
Згладжування виходить з установки, що роздратування слід стримувати, оскільки воно може негативно вплинути на всіх членів групи. При цьому керівник уникає розмов на тему конфлікту і розраховує на солідарність товаришів і взаєморозуміння в колективі.
Примушення В межах цього стилю керівництва переважає намагання за будь-яку ціну примусити групу прийняти свою точку зору. Прихильник такого стилю керівництва, як правило, відзначається агресивністю поведінки і з метою впливу на інших використовує владні прийоми. Примушування може бути ефективним, якщо воно спрямоване на досягнення значної мети, за умови, що керівник користується відчутною владою над підлеглими. Недолік цього стилю полягає в тому, що він стримує ініціативу і може стати причиною невдоволення членів колективу.
Компроміс – це часткове прийняття позиції іншої сторони. Здатність до компромісу багато важить в управлінських ситуаціях, оскільки врегульовує взаємні претензії і дає можливість швидко розв’язати конфлікт шляхом задоволення обох сторін. Проте на першій стадії конфлікту компроміс може поглибити конфліктну ситуацію, оскільки він завуальовує його зміст і тим самим ускладнює врегулювання.
Розв’язання проблеми передбачає з’ясування причин конфлікту і досягнення прийнятного для всіх сторін рішення на основі врахування різних думок і різних точок зору. Такий стиль керівництва властивий людям, які не намагаються досягти своїх цілей за рахунок інших і схильні шукати оптимальний варіант усунення конфліктної ситуації.
Вирішення конфліктів. Центральним моментом розв’язання конфліктів є переговори. Під час переговорів з’ясовуються причини конфлікту, виявляються його учасники, аналізуються можливості врегулювання конфліктної ситуації. Крім її загального аналізу і з’ясування ролі в її виникненні всіх учасників, розв’язання конфлікту вимагає проведення бесіди з його учасниками. З цією метою необхідно попередньо сформулювати мету бесіди і скласти в загальних рисах її схему. Якщо позиції сторін повністю не з’ясовані, метою бесіди може бути уточнення позицій опонентів. Коли ж вони зрозумілі і припускають можливість конструктивного виходу, то метою бесіди може бути обговорення шляхів усунення конфлікту. Метою переговорів може бути також зняття напруженості у стосунках між учасниками конфлікту.
У розв’язанні конфліктної ситуації керівникові слід виходити із власних спостережень, і дотримуватись неупередженості. Важливо, щоб усі сторони не мали сумніву в його доброзичливості і щирому бажанні об’єктивно розібратися в ситуації. Спрямувати бесіду в бажане русло допоможе чітке формулювання її мети перед учасниками зібрання. В ході бесіди керівникові необхідно тримати контроль над розвитком ситуації, що забезпечить досягнення кінцевої мети.
Ідеальним можна вважати стиль керівництва .ю що створює атмосферу довіри між керівником і учасниками походу. Її підтвердженням можуть бути ситуації, коли члени групи звертаються до керівника за порадою, підтримкою. В таких колективах вірогідність виникнення конфліктних ситуацій зведена до мінімуму.