Копия Случайная новость

Екологічний туризм можна визначити як інтегруючий напрямок рекреаційної діяльності спрямований на гармонізацію відносин між туристами, туроператорами, природним середовищем та місцевими громадами, що реалізується через екологізацію всіх видів туристської діяльності, охорону природи, екологічну освіту та виховання.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



Екотуризм частина 16

«ЕКОТУРИЗМ – ЕКОЖИТТЯ – ЕКОГРА»


Світлана Дмитрук «Екотур-інфо»

Частина 16. Методи, форми та напрями проведення еколого-освітньої та виховної діяльності засобами екотуризму в межах природоохоронних територій
(продовження)

Візит-центри - комплексна структура, що об'єднує різнофункціональні об'єкти: музейну експозицію, лекційне-демонстраційну залу, читальну залу з комп'ютерним забезпеченням, рекреаційний куточок. Завданням візит-центру є продемонструвати цінності певної природоохоронної території, певного заповідного екотуристського об'єкта, привабити екотуристів різними формами інформування та сприяти комфортному відпочинку у візит-центрі. На території візит-центру поширюється безоплатна та платна інформація про найбільш цінності екотуристські атракції в межах природоохоронної території: фотографії, відеофільми, слайди, буклети тощо. Складовою візит-центру може бути зовнішня експозиція, тобто земельна ділянка, де формується жива колекція флори, фауни, геологічних зразків, починається екологічна стежка чи екотуристський маршрут. Бібліотеки можуть існувати як самостійні формування чи в комплексі візит-центру, офісу природно-заповідного об'єкту. В них йде накопичення спеціалізованої літератури природоохоронного спрямування, журналів, буклетів, брошур, газет, а також здійснюється формування слайдо-, відео-, аудіотек. При бібліотеці може працювати комп’ютеризована інтернет-бібліотека. Завдання бібліотеки надавати послуги не лише у вигляді опрацювання фондових друкованих матеріалів, але й готувати їх тематичні виставки, проводити зустрічі екотуристів з науковцями-природознавцями й фахівцями природоохоронної справи, організовувати виїзні виставки книг та інших бібліотечних матеріалів.
"Зелені школи" формуються для проведення еколого-освітніх та виховних екотуристських заходів на спеціально-облаштованих стаціонарних майданчиках, де є будівлі для проживання, класи, лабораторії, спостережні вежі, дослідні площі, навчально-наукові екотуристські маршрути. Подібні школи функціонують цілорічно і сприяють дослідженню природних процесів, біорізноманіття, впливів екологічних факторів.
"Зелені класи" - тимчасові обладнані майданчики для проведення спостережень і досліджень в природних умовах.
Шкільні лісництва при різних природоохоронних й природогосподарських територіях зазвичай формуються на базі лісництв в їх межах, де під керівництвом спеціалістів проводяться спеціальні екотуристські акції, еколого-освітні заходи та практична діяльність з охорони лісу, лісорозведення, лісовідновлення. Організація та діяльність зелених шкіл, класів, лісництв сприяють закріпленню набутих теоретичних знань і підтвердженню інформативних матеріалів, отриманих екотуристами в музеях природи, бібліотеках й візит-центрах природоохоронних установ.
Важливою складовою еколого-освітньої екотуристської діяльності природоохоронних територій та установ природно-заповідного фонду є аудиторні освітні та виховні заходи: лекції, бесіди, дискусії, "круглі столи", конференції, семінари, лабораторні заняття в лабораторіях екомоніторингу, консультації, "мозкові атаки", екотуристські ігри та вікторини тощо.
Мета таких заходів надати інформацію, поглибити набуті знання словесними, практичними та наочними методами, використовуючи наукові дані, результати статистичних, соціологічних і лабораторних досліджень, камеральної обробки даних. Учасники цих заходів проявляють незначну активність і спрямовані на отримання готової інформації або використовують здобуту працівниками природоохоронних установ інформацію. Також під час таких заходів відбувається активізація знань, навичок та вмінь для усвідомлення актуальності екологічних проблем, прояву усвідомлення причетності до їх вирішення.
Лекції, бесіди та консультації в візит-центрах, екскурсії в музеї природи проводяться з будь-якими групами екотуристів та висвітлюють порівняно невелике коло питань з конкретним змістом, де подаються основні терміни й поняття екології, охорони природи чи природоохоронної справи, що є важливими для формування екологічної культури екотуристів з прикладами на місцевому матеріалі (наприклад, темою лекції може бути "Рідкісні рослини природоохоронної території, їх особливості та охорона").
Дискусії, "круглі столи" передбачають залучення зацікавлене коло екотуристів, представників науки, влади, екотуристських підприємств, зацікавленої громадськості для обговорення проблем та розробки шляхів їх вирішення (темою круглого столу може бути "Сучасний стан екотуризму на певній природоохоронній території та перспективи його розвитку").
Конференції, семінари організовуються для обміну досвідом, навчання для розв'язання тематичних завдань (наприклад, "Менеджмент екотуризму як чинник сталого розвитку природоохоронних територій"). Лабораторні заняття в лабораторіях дозволяють отримати практичні знання, провести досліди, виконати частину моніторингу ("Спостереження за об’єктами орнітофауни в екотуристському маршруті").
"Мозкові атаки" спрямовані на активне сприйняття екологічних проблем та розробки шляхів і способів їх вирішення (Наприклад: Проблема - "знищення первоцвітів" тощо).
Також поширеними організаційними формами еколого-освітньої та виховної екотуристської діяльності в межах природоохоронних територій, є гуртки, секції та клуби екотуристів, “зелені” екошколи та екотабори, наукові екологічні товариства учнів, Мала академія наук тощо.
Гурток екотуристів - це самодіяльна група учнів, студентів, інших громадян, які займаються екотуризмом й поглибленим вивченням цінностей природного середовища рідного краю, природоохоронних територій та об'єктів. Гурткова робота спрямована самостійне навчання та пізнання, проведення екскурсій й походів екотуристським стежками, ведення спостережень за природою, дослідів у ній тощо. При цьому обов'язковою є допомога збоку керівника гуртка. Ним може бути як шкільний вчитель, працівник природоохоронної установи, так і працівники інших закладів. Гурток має працювати систематично упродовж року відповідно до визначеного плану. Види гуртків в природоохоронних установах розрізняються за проблематикою своєї діяльності (екотуристський, еколого-освітній, природоохоронний тощо), за об'єктом вивчення (ботанічний, зоологічний, геологічний, географічний, краєзнавчий тощо), за видом інформаційної діяльності (фотогурток, відео-аудіо-група, кінолекторій, літопису природи тощо). Своєрідною формою екотуристської еколого-освітньої та виховної діяльності є кінолекторії, що забезпечують відеоінформацію на різноманітну природоохоронну тематику. Вони можуть організовуватися як заповідними об'єктами, так і іншими організаціями для різних верств населення й можуть проводитися систематично при візит-центрі чи в різних організаціях. В діяльності кінолекторіїв зазвичай використовуються матеріали професійного виробництва спеціалізованих студій, найбільш відомими серед яких є серіали про дику природу ВВС, а також відео-матеріали власного виробництва. Тематика кінолекторіїв підбирається керівниками екотуристських організацій спільно з працівниками природоохоронних установ для кращого подання відеоінформації про особливості природного середовища.
Клуб екотуристів - форма організації людей із екотуристських, еколого-освітніх та природоохоронних секцій і гуртків. Роботою клубу зазвичай керує рада клубу, в яку входять керівники гуртків, голова ради та його заступник, секретар, консультанти. В клуб об'єднуються групи людей із спільними інтересами, які спрямованні на активне здійснення екотуристської діяльності, вивчення екологічних проблем, особливостей природоохоронної справи, впровадження природоохоронних заходів через індивідуальні та масові екотуристські заходи. Наприклад клуб "Друзі національного парку" може об'єднувати псі попередньо названі гуртки.
Школи екотуристів-природоохоронців організовуються на базі природоохоронних закладів, де передбачаються різні форми теоретичної та практичної діяльності за розробленою програмою з використанням оснащення, приміщень, природних територій. Зазвичай переважна більшість екотуристів активно співпрацює з керівництвом природоохоронних установ на громадських засадах.
Товариства екотуристів - самодіяльні організації, які очолюються правлінням. Діяльність товариств може бути дуже широкою й різноплановою, але основна мета - розвиток екотуризму й сприяння природоохоронній та заповідній справі. Наукові учнівські екотуристські товариства спрямовують свою діяльність на здійснення наукових досліджень природних, історико-архітектурних, культурних цінностей природоохоронних територій та розробці заходів їх збереження та відтворення. Науково-педагогічне керівництво товариством можуть здійснювати шкільні вчителі, педагоги позашкільних закладів та наукові і педагогічні працівники природоохоронних установ.
Мала академія наук (МАН) є позашкільним закладом, який об'єднує творчу молодь, що виконує навчально-дослідницьку, експериментальну пильність, використовуючи базу природно-заповідного фонду. Головне завдання МАН - створення умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді, залучення її до наукової діяльності, подальший розвиток талановитої та обдарованої молоді, використовуючи традиційні та нетрадиційні форми навчання і виховання. МАН має статут і об'єднує різноманітні наукові товариства, зокрема і екотуристські. Організаційно-педагогічне керівництво МАН здійснюють працівники базових та позашкільних закладів. Науково-методичне забезпечення здійснює Всеукраїнська координаційно-методична рада, яка затверджена відповідно до Положення Міністерства освіти та науки і Президією Національної Академії наук України.