Копия Случайная новость

Етнотолерантна (її ще можна назвати етногеоекологічною) виявляється у повазі інтересів місцевих жителів. Це перш за все шанобливе ставлення до місцевого населення, збереження традиційних систем природокористування, повага та дотримання місцевих законів і звичаїв, а також внесок туризму в соціально-економічний розвиток даної території.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



Екотуризм частина 9

«ЕКОТУРИЗМ – ЕКОЖИТТЯ – ЕКОГРА»


Світлана Дмитрук «Екотур-інфо»

Частина 9. Особливості менеджменту в екотуризмі
Управління екотуристським підприємством передбачає наявність керівних (управлінських), спрямовуючих і організаційних засад у його здійсненні. Поза ними екотуристська діяльність не в змозі реалізувати своє системоутворююче призначення як конструктивного регулятивного чинника раціонального природокористування та природоохоронної діяльності. Без них екологічний туризм не може відбутися як суспільно та економічно значуще явище. Реалізуються ці засади, насамперед, через систему менеджменту в екотуризмі. Саме менеджмент забезпечує економічний і соціальний розвиток, визначаючи успіхи організації в конкурентній боротьбі на ринку. Його специфіка полягає в тому, що прагнення до отримання прибутку від екологічного туризму органічно сполучається з формуванням і реалізацією комплексу різноманітних заходів, які мають саме природоохоронні цілі. Тому менеджмент в екотуризмі дозволяє досягти компромісу між притаманним ринковій економіці прагненням до прибутку і захистом навколишнього природного середовища від негативного впливу туристської діяльності. І щодо цього менеджмент в екотуризмі не є винятком.
У сфері туризму діє велика кількість організацій, що розробляють і реалізують різноманітні туристські послуги і продукти.
Екотуристська послуга – послуга з споживними вартістю і властивостями, що реалізується в процесі організації і здійснення екотуризму та спрямована на задоволення потреб екотуристів, процес створення якої часто збігається з її споживанням екотуристами та уречевлюється в продуктах їх трудової діяльності.
Екотуристський продукт – уречевлені результати трудової діяльності з споживними вартістю і властивостями, що виникають у процесі організації і здійснення екотуризму та спрямовані на задоволення потреб екотуристів.
Однак далеко не всі організації та підприємства, що діють у сфері екотуризму, витримують удари конкуренції й одержують прибутки, необхідні для продовження власної діяльності на ринку. Це залежить, в першу чергу, від того, на скільки вдалим є менеджмент екотуристського підприємства. Кращих економічних результатів досягають тільки ті з них, що залучають більшу кількість туристів. А для цього вони повинні розробити і запропонувати ринку туристських послуг цікаві екотуристські продукти - екотури, екостежки, змістовні екотуристські програми, екоекскурсії, широкий набір різноманітних послуг і товарів, високоякісний рівень організації обслуговування туристів.
Менеджмент в екотуризмі або менеджмент туристського підприємства, що здійснює екотуристську діяльність на ринкових засадах - це сфера діяльності, про яку потенційний турист не повинен навіть і знати. Тут усе має бути заздалегідь продумано, заплановано, проаналізовано, розраховано, пророблено та погоджено з багатьма іншими організаціями. До цієї сфери слід залучати величезні обсяги різноманітної інформації. Інакше кажучи, сучасні потреби туристського ринку не може бути задоволено без менеджменту, якому належить провідна роль у справі насичення ринку високоякісними екотуристськими продуктами. А їх споживачі - туристи та відпочиваючі - самі визначають, кому і чому віддати перевагу, «обираючи» тим самим туристські організації, що краще працюють та відповідно мають більш ефективну систему менеджменту.
Отже, менеджмент в екотуризмі покликаний створити систему управлінської діяльності, спрямовану на найкраще задоволення потреб людей в активному відпочинку, оздоровленні, інтелектуальному розвитку (прогулянки, екскурсії, тури та подорожі), що реалізується через органічне усвідомлене спілкування з природою на основі взаємної вигоди, або екоменеджментського принципу «виграти - виграти». Людина одержує певний фізичний, психологічний, інтелектуальний та емоційний запас стійкості, природа при цьому зазнає мінімальних впливів і наслідків і може самовідтворюватися.
Ця система передбачає першочергову орієнтацію туристських організацій і підприємств в ринкових умовах на потреби конкретних споживачів і організацію виробництва таких екологомістких турів, туристських послуг і товарів, що користуються попитом і можуть принести потенційний прибуток.
Функціонування менеджменту як системи організаційно-управлінської діяльності ґрунтується на виконанні загальних і спеціальних організаційних і управлінських функцій, використанні різноманітних методів, засобів, форм і структур управління із залученням та обробкою великих обсягів інформації, необхідної для підготовки і прийняття управлінських рішень. За допомогою цієї системи плануються, розробляються і здійснюються різноманітні заходи, насамперед, у таких ключових галузях діяльності менеджменту, як маркетинг, інновації, людські ресурси, фінансові та матеріальні ресурси, продуктивність, соціальна відповідальність, прибуток тощо.
Часткові результати кожного етапу організаційно-управлінської діяльності взаємодіють і взаємовпливають один на одного та сполучаються врешті-решт в єдиний результат менеджменту організації, що виражається через розмір та динаміку отриманого нею прибутку.
Провідною й найбільш складною сферою діяльності менеджменту є людські ресурси організації - її персонал. У сучасних умовах їх знання, вміння, навички, досвід, ініціатива, підприємливість, здатність діяти самостійно, приймаючи відповідальні рішення, стають все більш важливим стратегічним ресурсом порівняно з фінансовим і виробничим капіталом.
Сучасний менеджмент ґрунтується на носіях нових ідей та інновацій, спроможних інтегрувати організацію і привести її до успіху. Цього не можна домогтися від байдужих робітників, малоосвічених та недієздатних або таких, що не переймаються загальною справою організації та не бажають сприяти своєю працею й інтелектом її зростанню та розвитку. У цьому полягає складність менеджменту - вирішення завдань, без чого неможливо розраховувати на успішну суспільно-економічну діяльність організації в сучасних ринкових умовах.
Менеджмент в екотуризмі покликаний впровадити у практику природоохоронної діяльності ринкові відносини, наповнити ринковим механізмом всю систему екоуправлінської діяльності. З огляду на те, що в усьому світі екологічний туризм набуває інтенсивного розвитку, менеджмент в екотуризмі має бути спрямований на інноваційний підхід, на створення нових екотуристських продуктів ринкової новизни, на постійне удосконалення всіх аспектів екотуристської діяльності.
В Україні одним з нових напрямків туризму на ринку туристських послуг, що й досі ще не має чітко визначеного сегмента, є саме екологічний туризм. Менеджмент в екотуризмі також робить тільки перші кроки. Тому дуже важливо ще на вихідних позиціях виявити і усвідомити його місце і роль, специфічні особливості та потенціал, рівень його соціальної відповідальності за долю природи. Зараз на розвиток екологічного туризму та його менеджмент впливають такі специфічні чинники:
    як інновація менеджмент в екотуризмі сприймається з певним побоюванням з боку природоохоронних та природогосподарських організацій, а також туристських організацій, які вже мають досить стійкі позиції в туризмі;
    специфіка екотуризму вимагає значно більших зусиль для заняття свого сегмента на ринку туристських послуг;
    вихід екотуризму на ринок туристських послуг часто пов'язаний з достатньо високими початковими затратами, що робить його кінцевий продукт досить дорогим;
    інтелектуальну, просвітню, освітню та виховну функції екологічного туризму може бути реалізовано тільки за наявності відповідної інфраструктури та кваліфікованих фахівців (менеджерів екологічного туризму, гідів-природознавців тощо).
Звідси випливає, що менеджмент в екотуризмі передбачає більші первинні ринкові та інтелектуальні витрати, що може бути врівноважено, насамперед, його високою якістю.
Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що менеджмент в екотуризмі передбачає вирішення низки взаємозалежних економічних та природоохоронних завдань, що відрізняють його від менеджменту туризму в його традиційному розумінні.