Копия Случайная новость

Екологічний туризм, екотуризм (англ. ecotour, ecotourism) - подорожі, що організовуються і здійснюються у такий спосіб, щоб не порушувати природний баланс екосистем, ландшафтів, не виснажувати туристсько-рекреаційні ресурси територій відвідування.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



Екотуризм частина 8

«ЕКОТУРИЗМ – ЕКОЖИТТЯ – ЕКОГРА»


Світлана Дмитрук «Екотур-інфо»

Частина 8. Екотуристська діяльність
У загальному випадку під екотуристською діяльністю розуміють цілеспрямовану активність юридичних (незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування) та фізичних осіб з організації і здійснення екотуризму.
Основною метою екотуристської діяльності є забезпечення потреб екотуристів у розвиваючому – пізнавальному та загальнооздоровчому відпочинку тощо.
Суб'єктами екотуристської діяльності є юридичні особи (незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування - туроператори, турагенти, інші суб'єкти підприємницької діяльності), які організовують і здійснюють екотуристську діяльність, надають усі види туристсько-рекреаційних продуктів і послуг, що відповідають міжнародним та національним екологічним стандартам, та фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та організовують і здійснюють екотуристську діяльність (екотуристи аматори, громадські екотуристські організації (гуртки, секції, клуби, товариства, центри, спілки тощо), фахівці екотуристського супроводу (гіди-екотуризму, екскурсоводи, провідники, аніматори екотуристських програм тощо), особи які надають послуги тимчасового розміщення, харчування тощо та інші учасники відносин, що організовують чи забезпечують здійснення екотуристської діяльності. Ефективне здійснення екотуристської діяльності вимагає дотримання наступних умов:
    невиснажливе використання туристсько-рекреаційних ресурсів;
    створення і функціонування туристсько-рекреаційної інфраструктури на відповідних територіях та об'єктах, що відповідає міжнародним та національним екологічним стандартам;
    створення відповідної номенклатури і стандартів екотуристських послуг;
    створення кадастру екотуристських ресурсів території України;
    організація (розробка: опис, нанесення на картографічну основу, винесення в натуру, або маркірування) та інфраструктурне облаштування екотуристських маршрутів (багатоденних – екотурів; одноденних – еколого-освітніх стежок, природознавчих та краєзнавчих екскурсій);
    впровадження економічного механізму плати за надання екотуристських послуг;
    організація рекламно-видавничої та інформаційної діяльності, екологічної просвіти серед екотуристів та населення;
    участь у вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях, з'їздах, семінарах, присвячених питанням розвитку екотуризму, вдосконалення екотуристської діяльності, підвищення ефективності менеджменту та маркетингу екотуризму;
    вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо організації та здійснення екотуристської діяльності.
Екотуристська діяльність може здійснюватися за такими основними видами:
    екскурсії маркованими еколого-освітніми стежками;
    багатоденні екотуристські подорожі маркованими маршрутами (екотури);
    короткотривалий (до 2-х діб) напівстаціонарний відпочинок у спеціально облаштованих місцях (галявини, або майданчики для розбиття наметів, спеціально відведені та обладнані місця для розкладання вогнищ, біотуалети тощо);
    багатоденний стаціонарний відпочинок у (готелях, кемпінгах, приватних садибах діяльність яких відповідає міжнародним екологічним стандартам);
    науковий екотуризм – наукове дослідження компонентів екосистем, ландшафтів.
    пізнавальний екотуризм:
природознавчий екотуризм – ознайомлення з природними (геологічними, геоморфологічними, гідрологічними, ботанічними, зоологічними та іншими) об’єктами;
краєзнавчий екотуризм (етнографічний екотуризм, кантрі-екотуризм, археологічний екотуризм, історичний екотуризм та ін.) – ознайомлення з традиційною культурою, народними звичаями, фольклором, побутом, кухнею, архітектурою та іншим духовними і матеріальними культурними цінностями місцевого населення;
    активний екотуризм (види спортивно-оздоровчого туризму, що здійснюються за стандартами екотуризму):
пішохідний, включаючи гірсько-пішохідний екотуризм, альпінізм та скелелазіння – пішохідні подорожі, екскурсії та прогулянки;
лижний, включаючи гірськолижний, екотуризм – лижні подорожі, екскурсії та прогулянки;
велосипедний екотуризм – подорожі, екскурсії та прогулянки на велосипедах;
кінний екотуризм – подорожі, екскурсії та прогулянки верхи на конях;
водний екотуризм – подорожі, екскурсії та прогулянки на гребних човнах (байдарках, каное); сплави на надувних плотах, катамаранах, човнах тощо (рафтінг); подорожі на вітрильних суднах (яхтінг), катання на водних лижах, водних дошках тощо (вейкбордінг, серфінг тощо);
спелеоекотуризм – відвідування підземних порожнин природного походження (печер, провалів тощо);
спелестоекотуризм – відвідування підземних порожнин штучного походження (шахт, катакомб тощо)
підводний екотуризм – підводне плавання (фрідайвінг) та занурювання з аквалангом (дайвінг), підводні екскурсії, підводна спелеологія, спелестологія, археологія тощо;
повітряний екотуризм, включаючи екскурсії на спеціально облаштованих навісних мотузкових мостах та витягах – подорожі, екскурсії та прогулянки на: повітряних кулях (балунінг); парапланах (парапланеризм), дельтапланах (дельтапланеризм); стрибки з парашутом з висотних природних і штучних об’єктів (В.А.S.Е. джампінг); стрибки на спеціальних гальмівних системах (джампінг) тощо;
    подієвий екотуризм – спостереження (візуальне, опис, замальовки, фото-, відеозйомка, аудіозапис тощо) за сезонними та унікальними процесами, явищами і об’єктами в екосистемах, ландшафтах, включаючи, екотуристські акції, фестивалі, конференції, з’їзди тощо;
    промисловий екотуризм – контрольований збір гірських порід, грибів, ягід, лікарських рослин тощо, включаючи спортивне мисливство і рибальство.
Зауважимо, що дослідження у сфері підприємницької діяльності в екотуризмі багато в чому носять інноваційний характер. Це стосується:
    унікальної ролі екологічного туризму в урбокомпенсаційній рекреації та управлінні урбанізаційними процесами;
    інтегруючого та дидактичного значення екологічного туризму, що виводить його на надвидовий системний рівень особливого напрямку в туризмі, як школи спілкування з природним середовищем;
    проблем становлення та перспектив розвитку, особливостей управління, завдань і функцій менеджменту в екотуризмі;
    вимог до менеджера екологічного туризму і специфіки його діяльності в цій сфері.
Водночас дуже глибокого дослідження потребує визначення напрямків формування теоретичної та методичної бази менеджменту екотуристських підприємств. Особливу увагу слід звернути на розкриття системоформуючої ролі менеджменту в екотуризмі, змісту фахової діяльності менеджера в цьому важливому і відповідальному напрямку туризму, його значення в конструктивному, з позиції географії розв'язанні багатопланової проблеми раціонального природокористування, охорони і відтворення природного і соціокультурного середовища. Це вимагає розробки конструктивно-географічних основ управління екологічним туризмом.