Копия Случайная новость

Екологічний туризм можна визначити як інтегруючий напрямок рекреаційної діяльності спрямований на гармонізацію відносин між туристами, туроператорами, природним середовищем та місцевими громадами, що реалізується через екологізацію всіх видів туристської діяльності, охорону природи, екологічну освіту та виховання.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



Екотуризм частина 4

«ЕКОТУРИЗМ – ЕКОЖИТТЯ – ЕКОГРА»


Світлана Дмитрук «Екотур-інфо»

Частина 4. Принципи, функції та завдання екологічного туризму
Будь-яка система - виробнича, освітня, виховна і т.д., включаючи й екологічний туризм загалом будуються на певних фундаментальних засадах - принципах, які відображають її найбільш суттєві риси. Під принципом загалом розуміють фундаментальне вихідне положення, що випливає із стійких тенденцій, закономірностей існування і розвитку певної системи. Ці тенденції і закономірності мають об'єктивний характер, тому їх порушення чи невиконання призводить до руйнування даної системи.
Аналіз тенденцій і закономірностей прояву певної системи є необхідним для визначення вихідних положень (загальнонаукових та конкретно-наукових), які відображають найбільш суттєві причинно-наслідкові зв'язки системи та забезпечують її стабільність і розвиток.
Загальнонаукові принципи ґрунтуються на узагальнюючих філософських положеннях, які відображають найбільш суттєві властивості об'єктивної дійсності та свідомості на основі досвіду, що отриманий у процесі пізнавальної діяльності людини.

Основними загальнонауковими принципами екологічного туризму є:
    діалектичний - дозволяє обґрунтувати взаємодію різноманітних факторів та чинників екологічного туризму, як причинно-наслідкові відносини та зв'язки, що відображають реальну дійсність;
    системний - передбачає розгляд екологічного туризму як системи, що має певну структуру, взаємозв'язки і відносини різних елементів;
    історичний - екологічний туризм розуміється, як напрямок рекреаційної діяльності, що розвивається в конкретних історичних умовах;
    пізнавальний - пізнавальна функція екологічного туризму пов'язана з загально філософською теорією пізнання, що загальною методологічною базою для багатьох наук.
Конкретно-наукові принципи визначаються особливостями певної наукової області, науки. Як правило ці принципи формують методологічну базу певного дослідження. Основними конкретно-науковими принципами екологічного туризму є:
    екологічний - визначення та гармонізація основних зв'язків в екотуристській системі (між туристами, туроператорами, природними ландшафтами, місцевою громадою). Ядром цієї системи на відміну від класичної екосистеми є саме природне середовище (природні ландшафти);
    геоекологічний (конструктивно-географічний) - базування на природоорієнтованому раціональному використанні, охороні та відтворенні природних ресурсів;
    екостабілізуючий - недопущення та мінімізація шкоди, завданої природному середовищу, що не порушує екологічної стійкості середовища;
    інтелектуально-освітній - спрямованість на масову екологічну освіту та виховання;
    соціально-етичний - орієнтація на формування екокультури та екоетики спілкування з природним середовищем;
    етноекологічний - повага до інтересів місцевих мешканців, шанобливе ставлення до етнокультурного середовища, збереження та відтворення етнокультурних традицій (обрядів, свят, пісень, ігор, розваг тощо), традиційних систем природокористування (етноприродокористування) та охорони природи;
    економіко-розвиваючий - спрямування на ефективний сталий розвиток тих регіонів, де він здійснюється, інвестування в охорону та відтворення природного середовища.
Основною метою екологічного туризму, його місією - є турбота про збереження навколишнього природного й соціокультурного середовища, що використовується у туристських цілях. Власне, саме таке використання природи й соціокультурного надбання людства у сполученні з оздоровленням, розвитком й отриманням задоволення від спілкування з неспотвореною природою, долучення до унікальних взірців духовної і матеріальної культури людини, вихованням патріотизму і толерантності, усвідомленням важливості захисту та відтворення природного середовища є основними атрибутами екологічного туризму, що реалізуються в його завданнях та функціях.
Основними завданнями екологічного туризму є:
    постійно, систематично і цілеспрямовано культивувати критерій рівноваги навколишнього природного середовища;
    гармонізувати відносини між природою, суспільством і економікою;
    орієнтувати туристські організації на збереження, відтворення і збільшення споживчої вартості природного середовища за рахунок виділення частини прибутків від туризму на вирішення пов'язаних із цим завдань;
    підкоряти короткочасні інтереси отримання прибутку від туризму довгостроковим інтересам щодо збереження природи для прийдешніх поколінь, примноження рекреаційно-туристських ресурсів, а також подальшого соціально-економічного розвитку місцевих громад на основі екотуризму;
    формувати в туристів почуття особистої відповідальності за стан природи та її майбутнє, стверджуючи в їх свідомості приналежність до неї як невід'ємної органічної частини.
Ці завдання екологічного туризму не варто абсолютизувати і розглядати у відриві від його інтегральних функцій - рекреаційної, розвиваючої та розважальної.
Рекреаційна функція екотуризму полягає в тому, що основним способом пересування у екотуристських подорожах є піша хода як найбільш «екологічно чистий» вид транспортування. Зважаючи на те, що денна потреба людини в руховій активності в середньому складає 20-25 тис локомоцій, а середня протяжність екотуристської стежки складає 8-10 км, то екотуризму має унікальну здатність компенсувати фізичне недовантаження і гіподинамію властиві для мешканців міст. Також в процесі екотуристської подорожі компенсуються фізичні й психічні перевантаження (накопичений стрес) людини за рахунок зміни форм діяльності та її перебування у неспотвореному й естетично-привабливому природному середовищі.
Розвиваюча функція екотуризму реалізується у створенні умов для розвитку творчої, інтелектуально розвинутої, свідомої людини через сполучення туристсько-екологічних, культурно-освітніх, духовно-естетичних та оздоровчих форм активної роботи, насамперед, з юнацькими та дитячими екотуристськими групами. Для педагогів шкіл, керівників дитячих груп, груп студентів-природознавців, екологів та геоекологів, громадських екологічних організацій створюється єдина науково-методична база з бібліотечним фондом екологічної літератури, комп'ютерною інформаційною базою з проблем екоосвіти із сучасними інтерактивними комп'ютерними методами викладання.
Набувають поширення позаурочні форми цілорічної екологічної освіти та виховання - екотабори, еколого-природознавчі дослідницькі експедиції, екологічні свята та акції, екотренінги, екоігри, польові екосемінари тощо.
Останній напрям має величезне інтелектуально-пізнавальне, освітнє та виховне значення, тому що жоден урок або лекція з географії, біології, екології, жодна книга не дають такого яскравого уявлення та глибокого знання, як пряме спостереження та дослідження життя у природних умовах.
З інтелектуально-освітнім аспектом розвиваючої функції екотуризму міцно пов'язаний культурно-пізнавальний аспект, що спрямований на формування екологічної культури в суспільстві за рахунок культуроформуючої та виховної діяльності менеджерів та гідів екотуризму на екологічних стежках та маршрутах, а також естетично-художній аспект, який реалізується завдяки різноманітних видів інформаційно-просвітницької екотуристської діяльності: розробка та створення марок та стендів з екологічним змістом; випуск листівок, буклетів, проспектів, часописів з екотуристською тематикою; публікація екотуристських наукових та науково-методичних матеріалів; екотуристські інформаційні акції мас-медіа (аудіо- та відео-репортажі, відео-ролики, кліпи, телепередачі); розробка і створення екотуристських комп'ютерних інформаційних (інформаційно-довідкових, експертних та геоінформаційних) систем; інформаційно-екотуристська діяльність засобами мережних комп'ютерних технологій Інтернет.
Розважальна функція екотуризму є дуже важливою для організації системи інформаційного менеджменту та технічної підтримки діяльності екологічних стежок, екомаршрутів, екотаборів, екоекспедицій, екотренінгів, екосемінарів, екоігор тощо. Реалізується вона на основі організації фахової науково-педагогічної, дидактичної та методичної підтримки екологічних організацій, клубів та гуртків для роботи з дітьми в польових умовах. З групами дітей та їх керівниками мають працювати менеджери та інструктори з екологічного туризму, гіди-природознавці, крім того, їх слід забезпечувати картографічними та описовими маршрутними матеріалами, сценаріями екологічних ігрових програм тощо.