Копия Случайная новость

Екологічний туризм, екотуризм (англ. ecotour, ecotourism) - подорожі, що організовуються і здійснюються у такий спосіб, щоб не порушувати природний баланс екосистем, ландшафтів, не виснажувати туристсько-рекреаційні ресурси територій відвідування.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua

Поиск



АНІМАЦІЙНИЙ ЕКОТУР частина 1

Анімаційний Екотур

C. Дмитрук, Екотур-інфо

1. Аніматор – Основні поняття і терміни

Інтенсивний розвиток активних форм рекреації та туризму сприяв виокремленню у другій половині ХХ століття самостійного виду професійної діяльності з надання специфічного виду нематеріальних рекреаційних послуг в сфері дозвілля, за яким спочатку у Франції, а також франкомовних частинах Бельгії та Швейцарії, а згодом в Італії, Іспанії й Туреччині закріпилися назва “анімація”, а фахівцями, що надають такі специфічні послуги “аніматор”.

У загальному випадку аніматор (англ. Animator, animation оживляти, приводити в дію), – фахівець, спеціально підготовлений для організації і проведення дозвілля рекреантів (туристів), покликаний організовувати і структурувати туристсько-рекреаційні програми, контролювати емоційний фон і забезпечувати активність всіх учасників заходу, підтримувати коректність і безпеку рекреаційного процесу.

 

В кінці ХХ століття поняття “анімація” починає використовуватися й у німецькомовних країнах. Так в 1989 році Віденська академія соціальної роботи запропонувала для підвищення кваліфікації соціальних працівників ввести післядипломний курс під назвою “Соціоанімація”, що мало на меті ввести в дію методологію, яка б стимулювала творчість, відкритість та партнерство в роботі з населенням, допомогла уникнути непорозумінь між працівниками різноманітних дозвіллєвих закладів та маргінальними групами суспільства (Петрова І.В., 2005).

Зазначимо, що на сьогоднішній день поняття “аніматор” є загальновживаним, однак не є остаточно усталеним. Зазвичай поняття “аніматор” вживається паралельно з власними назвами професій пов’язаних з туризмом та загалом рекреаційною діяльністю в сфері дозвілля.

Так на сьогоднішній день у Франції широковживаними є наступні дефініції поняття “аніматор” (Петрова І.В., 2005):

-    кваліфікований працівник соціовиховної анімації, функції якого полягають у розвитку виховного, культурного та фізичного (спортивного) потенціалу людини;

-    спеціаліст соціальної галузі, який допомагає задовольнити потреби, бажання й запити різних соціальних верств населення;

-    агент культурної та громадської діяльності, покликаний підвищувати суспільну свідомість, покращувати життя громади, розвивати культурну демократію.

При цьому робота аніматора в туризмі ґрунтується “на принципах і цінностях активного ентузіазму і знаходиться в інституціональних межах, що можуть набувати різних форм (асоціації, соціокультурні установи, локальні спільноти, заклади культури, міністерства). Вона потребує різних прийомів, що зобов'язує аніматора бути компетентним, кваліфікованим і здійснювати різноманітну практику культурного, художнього, естетичного, громадського, спортивного, прикладного й інших типів, які виражаються в однорідній або диференційованій аудиторії (робітники, середні класи, молодь, люди похилого віку, жінки)”. Власне аніматори у Франції беруть участь у таких видах рекреаційно-дозвіллєвої діяльності активності як креативна (творча, зокрема ігрова) діяльність (84%), фізичний розвиток, активний туризм і спорт (51%), економічні проекти (51%), громадська та політична робота (51%), психолого-педагогічна діяльність (46%), культурно-освітня робота (43%), туристична діяльність (36%), наукова діяльність (28%) (Кірсанов В.В., 2000).

У Великобританії термін “аніматор” менш поширений здебільшого фахівця з організації туризму й інших видів рекреаційної діяльності в сфері дозвілля називають “соціальний працівник”, “спеціаліст по роботі з молоддю у громаді”.

Серед провідних вищих навчальних закладів Великобританії, в яких здійснюють підготовку кадрів для туризму й рекреаційної діяльності в сфері дозвілля слід назвати: Інститут адміністративного управління парками та відпочинком, що готує організаторів дозвілля у парках; Інститут муніципального відпочинку та розваг, який здійснює підготовку спеціалістів для організації дозвіллєвої діяльності у благодійних організаціях та культурно-дозвіллєвих закладах муніципалітету; Асоціацію управлінців службами відпочинку, що випускає фахівців з організації спортивних змагань, обслуговування глядачів, контролю за роботою барів, кав'ярень тощо; Асоціацію керівників гральних майданчиків, метою якої є підготовка організаторів відпочинку на гральних майданчиках, організаторів дозвілля підлітків та молоді; Інститут вивчення будівництва та роботи басейнів, який займається проектуванням та будівництвом басейнів і спортивних центрів тощо (Петрова І.В., 2005).