Копия Случайная новость

Етнотолерантна (її ще можна назвати етногеоекологічною) виявляється у повазі інтересів місцевих жителів. Це перш за все шанобливе ставлення до місцевого населення, збереження традиційних систем природокористування, повага та дотримання місцевих законів і звичаїв, а також внесок туризму в соціально-економічний розвиток даної території.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б оф.172
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Телефон-факс:
тел.факс. (044) 400 -9541
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.animatour.com.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
www.quest-space.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua
Задать вопрос:
skype: ecotour.tkv
icq#: 607512241

Поиск



Історичними місцями міста-курорту Боярка

Центр Командної Взаємодії «Еко Тур»

спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка презентує

Туристські маршрути міста Києва


Автор магістр географії рекреації та туризму

Кононенко Тетяна

М

Маршрут, що проходить по території м. Боярка складає 7750 м і представлений 15 оглядовими точками. Загальний час проходження 5 год 20 хв. Маршрут розроблено для учнів старшого шкільного віку та студентів, а також для всіх бажаючих ознайомитись з історико-культурною спадщиною та природою міста.

Д

Дістатися до початкової точки маршруту можливо з різних куточків м. Києва: ст. метро Нивки (маршрутне таксі № 369), площа Перемоги (№ 720), з.д. Вокзалу (№ 368), ст. метро Дружби Народів (№ 812), ст. метро Палац Україна (№ 825), а також електропоїздами, що прямують сполученням Київ - Фастів

Початок Оглядова точка № 1. «Паротяг «Кукушка» Багато пам’яток в місті пов’язані з подіями зими 1921 р. та будівництвом вузькоколійки. В 1957 р. на залізничній станції Боярка було відкрито меморіальну дошку, що засвідчує ті події. А у 1989 р. був встановлений пам'ятник-паровоз К-15776 "Кукушка", як символ спасіння Києва від паливної кризи в холодну зиму 1921 р. Він є єдиним представником цієї серії в Україні. Важливим етапом у розвитку Боярки-Будаївки стало будівництво у 60-х рр. ХІХ ст. Залізниці Київ-Фастів, що проходила через село Будаївку. Залізнична станція, що була відкрита тут, отримала назву від сусіднього села Боярки (нині Тарасівка). Біля станції Боярка почало виростати нове селище, яке згодом було об’єднане з селом Будаївка.

О

Оглядова точка № 2. «Пам’ятник воїнам ВВВ » Точка № 2 знаходиться за декілька десятків кроків від 1-ої у пд. напрямку і її пошук не створить проблем. У 30-х рр. ХХ ст. почалось будівництво лінії Київського укріпленого району (КУР), довжиною 55 км, що проходив через Боярку. Згодом, у 1939 р. після возз'єднання західних земель з УРСР, будівництво було зупинене. Але вже на третій день війни командуючий Південно-Західним фронтом генерал Кирпонос М. П. дав директиву про формування частин КУР. 8 липня 1939 р. було завершено будівництво першої лінії, яка проходила через населені пункти Бірки, Білогородку, Боярку та Віту Поштову. Під час Першої світової війни фашисти захопили місто 1 серпня 1941 р. Звільнено ж Боярку було 5 листопада 1943 р. після тривалих боїв.

О

Оглядова точка № 3. «Будаївське городище» Дорога до 3 точки пролягає по вузеньким старовинним вуличкам міста, що малолюдними квартальчиками проведуть спочатку на 200 м у південному напрямку, потім 400 м на сх, далі повернувши знову на пд прямуємо 275 м. Звернувши з центральної вулиці Старої Боярки у пд-сх напрямку пройшовши 125 м невеликою грунтовою вуличкою повертаємо ще раз на пд-зх, де погляду відкривається панорама Будаївського городища. Територія сучасної Боярки заселена здавна. Поблизу міста виявлено поселення скіфських часів (VІІІ-VІІ ст. до н. е.). Збереглися залишки невеликого слов'янського городища часів Київської Русі. Городище Будаївка - фортифікаційна споруда, пагорб, на якому нині стоїть місцева Свято-Михайлівська церква і розміщений старий цвинтар. Розмір, форма, навіть те, що воно з усіх боків омивається водою, засвідчують штучне походження пагорба, та дають підставу вважати його оборонною спорудою для захисту від ворогів. Пагорб з рештою території з'єднувався вузькою смужкою суходолу, перекопаного глибоким ровом, через який було перекинуто підйомний міст. Споруда входила до складу Віто-Бобрицької оборонно ї лінії - однієї із системи "Змієвих валів". Починалася ця лінія біля с. Перевіз в Ірпіні та йшла через місцеві ліси вздовж річок Бобриці, Віти та Сіверки і далі до Дніпра. За цією лінією тягнулися вали вздовж р. Стугни. Залишки Віто-Бобрицької лінії дуже добре видно у Плисецькій дачі Боярського лісгоспу та біля с. Круглик. Нині городище охороняється законом як історична пам'ятка. Біля храму знаходиться старе церковне кладовище, де поховані відомі люди різних часів. Серед них: засновник стипендії в Київському Політехнічному Інституті, Київської Духовної Семінарії, Києво-Подольського та Києво-Софієвського духовних училищ Флавін Дмитрій Васильович, московський міщанин Фома Осипов, український письменник Володимир Самійленко. В 1994 р. на кладовищі був встановлений пам'ятник жертвам чорнобильської катастрофи і щорічно 26 квітня відбувається панахида на честь ліквідаторів аварії.

О

Оглядова точка № 4. «Будаївські ставки» Прямуючи від Свято-Михайлівської церкви у південно-західному напрямку (265о) 200 м і перейшовши невеликий міст між двома озерами рухаючись по стежині, що огинає Лодочний ставок, можна побачити чудовий вигляд найбільших озер на р. Притвірка З часу появи залізниці розпочалося і створення каскаду ставів на Притвірці. Старі карти показують, що досі їх було два: один біля Михайлівської церкви, а інший - ближче до верхів'я річки. Потужний залізничний насип, що перетнув річкову долину, спричинив появу нової, найбільшої водойми. Згодом на ній з'явився прокат човнів (існував до кінця 1950-х років), і тому новий став отримав від дачників назву «Лодочний". Трохи нижче за течією притвірки з'явились ще два, значно менші ставки (нині дехто називає їх Лісгоспівським і Шкільним), далі - ще один, що існував недовго (про нього нагадують лише рештки греблі).

О

Оглядова точка № 5. «ЗОШ №2» Прогулюючись обабіч залізнодорожних колій на північ 225 м і ще 175 м на пн-зх (2740) дістаємося 5 точки маршруту. Тісно пов’язана з періодом перебування Островського в боярці загальноосвітня школа № 2. З осені 1921 р. тут знаходився гуртожиток будівельників вузькоколійки, а в автобіографічному романі М. Островського «Як гартувалась сталь» тут проживав і головний герой роману Павка Корчагін. Відкрита у 1911 р. Як сирітський притулок, школа є свідком багатьох історичних подій пов’язаних з містом. У 1918 р. тут було відкрито школу для дітей залізничників.

О

Оглядова точка № 6. «Боярський краєзнавчий музей» Неподалік від школи знаходиться Краєзнавчий музей, створений на базі літературно-меморіального музею М.О. Островського. Колекція музею налічує понад 11 тис. предметів, що становлять історичну та культурну спадщину регіону. Музей проводить просвітницько-виховну роботу, різноманітні виставки, презентації, творчі зустрічі, які сприяють перетворенню музею в осередок культурного життя міста та району. Значне місце в його експозиції займають роботи художників К. Б. Полякової та В. І. Григор'єва. У фондах музею зберігається понад тисячу оригінальних робіт цих митців. Окрім краєзнавчої експозиції музей містить літературно-меморіальну базу, яка цiлком присвячена однiй людинi – Миколi Островському. Історiї "Про ленiнську гвардію" і "Про гартування сталі" екскурсоводи розповідають з особливою пошаною, роблячи наголос на трагiчній долі Островського. Біля музею знаходиться памя’тник М. Островському та меморіальна дошка пошани видатних боярчан.

Пам’ятник євреям жителям Боярки, ТарасІвки та Білогородки розстріляним в роки ВВВ

О

Оглядова точка № 7. «Пам’ятник євреям жителям Боярки, ТарасІвки та Білогородки розстріляним в роки ВВВ» Неподалік, на відстані 150 метрів у пн-зх напрямку від точки № 7 знаходиться Пам’ятник євреям розстріляним в роки ВВВ Відразу за містом починаються віковий сосновий ліс. Ця ділянка лісу досить розріджена, і тому тут росте багато низькорослої рослинності. Спеціально створене Боярське лісництво слідкує за станом лісів. Саме ліс послугував вирішальним фактором будівництва дачного поселення в Боярці-Будаївці. Подекуди сосновий ліс стає мішаним, в якому переважають береза, осика та дуб. У великому за площею березовому гаю добувають березовий сік, подекуди можна зустріти мешканців міста чи дачників з корзинками для грибів. Ідучи лісовими стежками у північно-західному (279о) напрямку можна спостерігати природу боярського лісу, насолоджуючись наповненим фітонцидами повітрям протягом 1 км. Під час проходження цього переходу можливі зупинки для відпочинку на лісових галявинах. Так і дістаємось до оглядової точки № 8.

Пам’ятник Вузькоколійці

О

Оглядова точка № 8. «Пам’ятник Вузькоколійці» Самое дорогое у человека – это жизнь. Она дается ему один раз и прожить ее надо так, чтоб не было мучительно больно и чтобы умирая смог сказать: «Вся жизнь, все силы были отданы самому прекрасному в мире – борьбе за освобождение человечества» М. Островский

О

Оглядова точка № 9. «Йосипський ставок» Перед початком Клипені - давніх пасовищ і сіножатей будаївців - розлився серед лісової пущі наймальовничіший ставок - Йосипський ("Осипов пруд"), що знаходиться на лісовій галявині навпроти меморіалу корчагінцям. Від старожилів можна почути неясний спогад про якогось багатія Йосипа чи Осипа, який створив той став та організував там чудову зону відпочинку з човнами і купальнями. Існує припущення, що та водойма є дітищем Осипова Хоми Йосиповича (бл. 1847-1913 рр.) чи когось з його родини. Він мешкав на Хрещатику в садибах №№ 28 і 30 (нині нова територія Київської обласної дитячої лікарні). Вишуканий надгробок Хоми Йосиповича зберігся на рештках цвинтаря біля Михайлівської церкви.

О

Оглядова точка № 10. «Березовий гай» Повернувши з дороги у ліс від озера на південь і пройшовши стежкою, яку перетинають яри та балки через 400 м натрапляємо на березовий гай, промандрувавши ще 200 м у тому ж напрямку можна дістатися до Долини Надсона

О

Оглядова точка № 11. «долина надсона» Долина Надсона – одна з долин боярського лісу, що надихала російського поета С. Я. Надсона. Проза Надсона мало відома, але вона була переповнена громадських позицій і популярна серед молоді 1880-90-х рр.. Більшість віршів Надсона покладено на музику Рахманіновим та інших композиторів. У 1886 р. 23-рiчний поет вiдпочивав у Боярцi. Він вважав, що галявини Боярського лісу схожі на Швейцарію. Зберігся навіть камінь, на якому поет полюбляв милуватися пейзажами та писати вірші. Як згадка про час проведений тут Надсоном, долина лісу отримала назва «Долина Надсона».

О

Оглядова точка № 12. «Алея сучасного живопису» У напрямку на пд-сх від попередньої точки пройшовши лісом 500 м і повернувши на пн можна побачити як на бетонній стіні будинку відпочинку «УТОС» утворилася ціля галерея з малюнками графіті. Щоб побачити всю їх різноманітність потрібно відвідати це місце.

О

Оглядова точка № 13. «Лісова галявина» Для того щоб відвідати це місце потрібно повернути після закінчення стіни «УТОСу» на пн-зх і пройти 150 м.

О

Оглядова точка № 14. «Архітектурний комплекс ліцею ім. Богуна» Вийшовши з лісового полону на найстарішу головну вулицю міста на прямуючи нею спочатку на схід 225 метри, а потім на пд-сх протягом шляху 1450 м спостерігаємо по обидва боки вулиці цікаві пам’ятки архітектури кін. 18 – поч. 19 ст. – старовинні дерев’яні дачі. У 1998 р. на вул. Хрещатик, 70 відкрито Навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею ім. І. Богуна. У 1980-85 рр. це був один з елітних санаторіїв для дітей військовослужбовців. Нині це навчальний заклад Міністерства оборони України, в якому хлопці-ліцеїсти одержують знання з курс середньої школи та здобувають військові навички, які необхідні для подальшого навчання та виконання обов'язків молодших командирів у вищих військових навчальних закладах. Одне з важливих завдань навчального закладу - надання державної допомоги сиротам, дітям які залишились без піклування батьків, дітям військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов'язків. Навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею розрахований на навчання та проживання 200 ліцеїстів, учнів 8-9 класів. На території училища знаходиться Свято-Миколаївський храм, що був закладений на честь Миколи чудотворця.  Храм побудовано у 2001 р. за благословінням Митрополита Київського та всієї України.

О

Оглядова точка № 15. «Дачні будівлі вул. Хрещатик» Озирнімось на століття назад, спробуймо уявити собі боярські дачі дорадянського часу. Вийшовши з дачного поїзда, приїжджий потрапляв на вул. Хрещатик, що, перетинаючи площу, тягнулась одним напрямом углиб лісу, а іншим - уздовж залізниці, спускалася до мальовничої долини Притвірки. Перетнувши Хрещатик, гості потрапляли до Залізничного парку, де лісовий пейзаж доповнювали різноманітні розваги, музика оркестру чи виступи артистів, або йшли далі - углиб вікового бору. Багато прикрашені різьбленням одно- і двоповерхові дерев'яні будинки Хрещатика часто нагадували казкові лісові тереми. До революції це була найбільш фешенебельна і впорядкована частина Боярки-Будаївки. Двоповерховий багато прикрашений різьбленням дачний будинок на вул. Хрещатик, 20 є унікальною та, як на сьогодні, вже рідкісною пам'яткою дерев'яної дачної архітектури ХІХ ст. Він постав невдовзі після заснування дачного с. Боярка, у ході початкової забудови вул. Хрещатик. Збереглися подробиці про минуле вишуканої садиби, яку впродовж недавніх десятиліть займав санаторій «Зірочка". У цьому будинку проживав у Боярці видатний єврейський письменник Шолом-Алейхем (під час перебування у Боярці ним були написані твори "Тев'є-молочник, "Дачна кабала", які увіковічили Боярку під назвою Бойберик). На ньому встановлена меморіальна дошка.

Продивитись фото стежки "Історичними місцями міста-курорту Боярка"

 
  • images/stories/recreat1/01.jpg
  • images/stories/recreat1/02.jpg
  • images/stories/recreat1/03.jpg
  • images/stories/recreat1/04.jpg
  • images/stories/recreat1/05.jpg
  • images/stories/recreat1/06.jpg
  • images/stories/recreat1/07.jpg
  • images/stories/recreat1/08.jpg
  • images/stories/recreat1/09.jpg
  • images/stories/recreat1/10.jpg
  • images/stories/recreat2/011.jpg
  • images/stories/recreat2/012.jpg
  • images/stories/recreat2/013.jpg
  • images/stories/recreat2/014.jpg
  • images/stories/recreat2/015.jpg
  • images/stories/recreat2/016.jpg
  • images/stories/recreat2/017.jpg
  • images/stories/recreat2/018.jpg
  • images/stories/recreat2/019.jpg
  • images/stories/recreat2/020.jpg
  • images/stories/recreat3/021.jpg
  • images/stories/recreat3/022.jpg
  • images/stories/recreat3/023.jpg
  • images/stories/recreat3/024.jpg
  • images/stories/recreat3/025.jpg
  • images/stories/recreat3/026.jpg
  • images/stories/recreat3/027.jpg
  • images/stories/recreat3/028.jpg
  • images/stories/recreat3/029.jpg
  • images/stories/recreat3/030.jpg
  • images/stories/recreat4/p009.jpg
  • images/stories/recreat4/p031.jpg
  • images/stories/recreat4/p032.jpg
  • images/stories/recreat4/p033.jpg
  • images/stories/recreat4/p034.jpg
  • images/stories/recreat4/p035.jpg
  • images/stories/recreat4/p036.jpg
  • images/stories/recreat4/p037.jpg
  • images/stories/recreat4/p038.jpg
  • images/stories/recreat4/p039.jpg
  • images/stories/recreat4/p040.jpg
  • images/stories/recreat5/p041.jpg
  • images/stories/recreat5/p042.jpg
  • images/stories/recreat5/p043.jpg
  • images/stories/recreat5/p044.jpg
  • images/stories/recreat5/p045.jpg
  • images/stories/recreat5/p046.jpg
  • images/stories/recreat5/p047.jpg
  • images/stories/recreat5/p048.jpg
  • images/stories/recreat5/p049.jpg
  • images/stories/recreat5/p050.jpg
  • images/stories/recreat6/p051.jpg
  • images/stories/recreat6/p052.jpg
  • images/stories/recreat6/p053.jpg
  • images/stories/recreat6/p054.jpg
  • images/stories/recreat6/p055.jpg
  • images/stories/recreat6/p056.jpg
  • images/stories/recreat6/p057.jpg
  • images/stories/recreat6/p058.jpg
  • images/stories/recreat6/p059.jpg
  • images/stories/recreat6/p060.jpg