Копия Случайная новость

Етнотолерантна (її ще можна назвати етногеоекологічною) виявляється у повазі інтересів місцевих жителів. Це перш за все шанобливе ставлення до місцевого населення, збереження традиційних систем природокористування, повага та дотримання місцевих законів і звичаїв, а також внесок туризму в соціально-економічний розвиток даної території.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б оф.172
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Телефон-факс:
тел.факс. (044) 400 -9541
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.animatour.com.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
www.quest-space.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua
Задать вопрос:
skype: ecotour.tkv
icq#: 607512241

Поиск



Чари Голосієва

Центр Командної Взаємодії «Еко Тур»

спільно з КНУ ім. Тараса Шевченка презентує

Туристські маршрути міста Києва


Автор магістр географії рекреації та туризму

Федорова Катерина

Е

Екологічна стежка «Чари Голосієва», яка має сакрально-ботанічну тематику, проходить в межах НПП «Голосіївський», що був створений Указом Президента України «Про створення національного природного парку «Голосіївський» від 27 серпня 2007 року № 794/2007 на площі 4525,52 га.

С

Свого часу ця місцевість належала Києво-Печерській Лаврі. У першій половині XVII ст. Київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир, так званий скит, який став дачною резиденцією церковної знаті. Перша згадка про Голосіїв як володіння Києво-Печерської лаври датується 1541 роком. У грамоті царя Петра Олексійовича за 1720й значиться “Голосіїв ґрунт”. У жовтні 1918-го 430 десятину в Голосіївській лісній дачі передали Українській науковій академії під парк і ботанічний сад. І лише 80 років тому, в 1923 році Голосіївський хутір увійшов до складу Києва. У 1956-1958 рр. вздовж проспекту 40-річчя Жовтня на базі величезного лісового масиву в Голосієві був впорядкований парк культури і відпочинку, якому в 1964 році надали ім’я видатного українського письменника М.Т.Рильського. А починаючи з 1980 року на цій території планується створення національного природного парку. На сьогодні до складу НПП «Голосіївський» входять власне Голосіївський ліс, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення ім. М. Т. Рильського, урочища Теремки, Лісники, Бичок.

Розрахована дана екологічна стежка для школярів віком від 12 років та для дорослих з середнім рівнем фізичної підготовки. Орієнтовний час проходження маршруту з середнім темпом руху становить 2-2,5 години (без врахування тривалої екскурсії до Свято-Покровської Голосіївської пустині). Дістатися пішохідної частини екостежки можна маршрутним таксі № 212 зі станції метро «Либідська», зупинка «корпус № 2» на перехресті вул. Генерала Родимцева та Героїв Оборони.

Початок Далі прямуємо в південному напрямку вздовж вул. Генерала Родимцева 900 м.Пройшовши вниз дорогою, опиняємося на першій оглядовій точці «Дідорівські озера».

Ц

Цей каскад озер, що складається що принаймні з чотирьох, своїм утворенням та існуванням завдячує підземній річці , що тече на глибині від 15 до 150 м і впадає у Дніпро на глибині 20 м поблизу Корчуватого.

О

Окрасою озера є зарості водяного горіха плаваючого. Крупні розетки його ромбоподібних листків розкидане по плесу. Ця реліктова рослина занесена до Червоної книги України. Серед інших рослин, що тут зростають, можна назвати очерет звичайний, лепешняк великий, рогоза вузьколиста.

П

Прямуючи далі майже 500 м вздовж озера і обігнувши його з західного боку, стежка веде нас вгору до другої оглядової точки «Кленовий ліс». Тут починається гора Кумпол, в минулому гірськолижна Мекка Києва ( 1970-1990 рр). Саме тут Голосіївський ліс вражає різноманіттям свого рослинного світу. Адже не зважаючи на те, що основним типом лісу є сосновий, дубовий грабовий, в цьому місці значного поширення набув кленовий ліс з переважанням клену гостролистого та клену польового.

Н

Найменше озеро Тумбочка дуже заболочене, його плесо затягнуте ряскою, заросло очеретом. Це зразок водойми, що заболочується, помирає. Причиною цього є недостатня проточність озера, мала його площа та надходження до нього із стічними водами з прилеглих схилів значної кількості органічних речовин Верхня водойма каскаду Дідорівських ставків – озеро Гниле – одна з найбільших (має площу 3 га), вона не використовується для риборозведення, як два нижні у каскаді ставки, тому її екосистема найменш порушена. Водойма ця ідеально придатна для гідробіологічних досліджень. Лише водяних рослин тут нараховується біля 20 видів.

Н

На відкритих ділянках плеса розвиваються угрупування занурених рослин. Серед них: елодея канадська, водопериця колосиста(занурена рослина, листки якої схожі на гребінці,що кільцями сидять на червоному стеблі), рдесник блискучий. На водній поверхні помітні довгасті листки та рожеві суцвіття гірчака земноводного, а також оточені круглими листками білі квіти латаття («водяна лілія») та жовті – глечиків. Але стежка веде нас далі. Перейшовши озеро Тумбочка по дамбі зі східного боку і прямуючи далі на північний захід, нарешті потрапляємо до воріт Свято-Покровської Голосіївської пустині(ЧЕТВЕРТА ОГЛЯДОВА ТОЧКА).

Голосіївська пустинь

Г

Голосіївська пустинь заснована на землі, що була придбана Молдавським Воєводою Петру Мовіле. Прийнявши чернецтво і став Архімандритом Києво-Печерського монастиря, він збудував у 1631 році в Голосіївському маєтку церкву – на честь молдавського великомученика Іоанна Нового (Сочавського). Сюди Петро Могила передав сімейну реліквію «знатну частину» мощів страждальця і хрест-мощевик з частинами мощів невідомих святих. Окрім цього, було збудовано декілька келій для братії та закладений перший у Києві парк, дерева в якому розташовувались відповідно до плану Успенського собору Києво-Печерської обителі. Так виник новий скит Києво-Печерської Лаври – Голосіївська пустинь. У 1923 році всі монастирські землі та господарство були передані Сільськогосподарському інституту. В 1927-1928 рр. влада закрила Голосіївські церкви.

Ікона Божої Матері

В

В 1930-х роках був підірваний храм на честь ікони Божої матері («Живоносне джерело»), трохи пізніше була розібрана Свято-Покровська церква. В часи Другої Світової війни повз Голосіївський ліс проходила друга лінія оборони Києва, і в лісу велися бої з німецькими окупантами. Наприкінці 1970-х Голосіївська пустинь почала приходити в повне запустіння. У 1993 році в Голосієво був знову відкритий скит Києво-Печерської Лаври. Почалися служіння по неділям та святам. У 1996 році в Голосіївський пустині був відкритий самостійний чоловічий монастир на честь Покрова Божої матері. У 1999 році розпочалося будівництво-відтворення храму на честь ікони Божої матері («Живоносне джерело»). В 2001 році біля обителі з’явився скит – бувший Різдвяно-Богородничий монастир в Церковщині разом з давніми печерами, в яких під час Великого посту молився преподобний Феодосій Печерський. 18 грудня 2003 року в дар Свято-Покровської Голосіївської Пустині була передана копія чудотворної ікони «Геронтісеа», яка знаходиться на святій горі Афон. А у вересні 2004 року в монастирі замироточили дві ікони – «Спорительниця хлібів» та «Життяподательниця», при чому перша мироточить і по сьогодні.

Н

На одному з джерел прихильники здорового способу життя облаштували купіль. Вода тут ніколи не замерзає, навіть у люті морози. А влітку, в затінку двох велетнів-дубів навіть у сильну спеку вона залишається приємно прохолодною. Температура води в купелі завжди становить +8?С. Цілорічно сюди приходять малі й дорослі послідовники системи природного оздоровлення Порфирія Іванова. Оздоровлення не стільки тіла, скільки душі. З північно-західного боку вгору ведуть саморобні сходинки. Подолавши їх, обов’язково зробіть невеличку зупинку, щоб дати можливість відновитися вашому серцебиттю та диханню.

Д

Достатньо буде 2-3 хвилин. Весь час стежка веде то вгору, то вниз. Пройшовши 454 м, зупиняємося на шостій оглядовій точці «Грабовий ліс». Це грабова діброва або грабняк – основний тип лісу в Голосієво. Відповідно основною деревною породою є граб звичайний, який легко впізнати завдяки ребристій ясно-сірій гладкій корі. Граб – надзвичайно плодюче дерево, щорічно на площу в один гектар висівається 40-50 млн плодів-горішків. Висота старих к дерев сягає 30 м, діаметр – 40 см. Деревина граба біла, важка,з неї роблять клавіші музичних інструментів та деталі для текстильної промисловості – ткацькі човники, гвіздки тощо. З нього отримують досить калорійне паливо. Із грабом досить добре уживається клен гостролистий – струнке дерево, заввишки 25-30 м з колоновидним стовбуром. Рослина медоносна, харчова, технічна та декоративна. Деревина клена щільна, міцна, високо цінується в деревообробній промисловості. З чагарників у грабових лісах можна клен польовий – невеличке деревце з виїмчастим листям, яке восени набуває яскраво-червоного кольору.

О

Особливим видається світ весняних рослин грабового лісу, коли тут панують рослини-ефеміроїди. Зокрема, переважають: Ряст порожнистий, щільний та проміжний, Анемона жовтоцева, Гусячі цибульки, Пшінка весняня, Згубниця бульбиста, фіалки та інші. Прямуючи на північ від точки "Грабовий ліс" 435 м, стежка виходить на вулицю Блакитного. Повернувши на захід, проходимо вздовж вулиці ще 88 м. і опиняємось на наступній оглядовій точці, що має назву «ДУБ РИЛЬСЬКОГО». ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ – одна з найпоширеніших порід дерев в Україні, має міцну розлогу крону і сягає у висоту до 40 м. Це довговічне дерево Так, вік дуба Рильського нараховує 400 р. має 30 м заввишки та 410 см в обхваті. Трохи далі росте ще один свідок Козацьких гетьманів, кобзарів, легендарних подій НАЦІОНАЛЬНОЇ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ – Дуб січових стрільців, вік якого також нараховує 400 років.

Н

Наші пращури обожнювали дуб, і не випадково. Це дерево вирізняється великою міцністю та довговічністю. З деревини дуба робили кораблі, будували оселі, виготовляли меблі і бочки. Це лікарська, харчова, фарбувальна, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина. Кора дуба, молоді листочки та листкові гали містять до 20% дубильних і бактерицидних речовин. Тому їх здавна використовують як протизапальний, в'яжучий засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, дизентерії. В минулому з листкових галів – так званих дубових горішків виготовляли чорнило. У наш час із кори одержують стійкі барвники килимів та гобеленів жовтого, зеленого, коричневого і чорного кольору.

Д

Далі прямуємо на захід вздовж вулиці Родимцева, через 619 м. Навпроти водонапірноъ башти повертаємо праворуч і йдемо ще 387 м. Виходимо до Горіховського струмка, який і є наступною оглядовою точкою нашого маршруту. Цей струмок бере початок на північних схилах піднесення, на якому розмістилися корпуси Аграрного університету. Протікаючи парком, струмок утворює низку ставків, так звані Горіховські ставки. Площа акваторії ставків становить 5,1 га. Після витоку з останнього зі ставків, струмок ховається в колектор, який тече аж до Либеді. Але стежка веде далі до передостанньої точки «ГОРІХУВАТСЬКЕ ОЗЕРО». Від попередньої зупинки до нього лише 166 м. Верхня група Горіховських ставків, що складається з 3-х,знаходиться на південь від головного входу до парку. Вони каскадом займають ширину улоговини між схилами височини, на якій знаходиться центральний майданчик парку та височини. На ній розташовані корпуси університету. Четвертий став, який і є нашою оглядовою точкою, знаходиться на схід від головного входу до парку. Цей став має більші розміри за попередні та більш зарослий.

З

З цього ставу знов тече струмок, який потрапляє зарослою лісом долиною до 5 і найбільшого ставу, що розташувався у північній частині парку біля Голосіївської площі. Окрасою горіховського ставка є зарості глечика, водяного горіху, очерету звичайного. Це озеро - улюблене місце гніздівлі диких качок та болотяних курочок. Томк, вирушаючи в подорож екостежкою, обов'язково візьміть із собою шматочок хліба! Через 300 м на Північний схід від озера, ми нарешті опиняємося на останній точці «ПАМ’ЯТНИК ВЕДМЕЖАТІ». Тут встановлений невеликий пам'ятник цій тварині. Серед рослинності тут вже переважають ялівець козацький, туя, формові екземпляри граба, ялина звичайна, ялина срібляста, верба плакуча, тополя пірамідальна. Прямуючи далі, виходимо до Проспекту 40-річчя жовтня. Повернувши на південний захід, можна дістатися зупинки.

Продивитись фото стежки "Чари Голосієва"

 
  • images/stories/recreat1/01.jpg
  • images/stories/recreat1/02.jpg
  • images/stories/recreat1/03.jpg
  • images/stories/recreat1/04.jpg
  • images/stories/recreat1/05.jpg
  • images/stories/recreat1/06.jpg
  • images/stories/recreat1/07.jpg
  • images/stories/recreat1/08.jpg
  • images/stories/recreat1/09.jpg
  • images/stories/recreat1/10.jpg
  • images/stories/recreat2/011.jpg
  • images/stories/recreat2/012.jpg
  • images/stories/recreat2/013.jpg
  • images/stories/recreat2/014.jpg
  • images/stories/recreat2/015.jpg
  • images/stories/recreat2/016.jpg
  • images/stories/recreat2/017.jpg
  • images/stories/recreat2/018.jpg
  • images/stories/recreat2/019.jpg
  • images/stories/recreat2/020.jpg
  • images/stories/recreat3/021.jpg
  • images/stories/recreat3/022.jpg
  • images/stories/recreat3/023.jpg
  • images/stories/recreat3/024.jpg
  • images/stories/recreat3/025.jpg
  • images/stories/recreat3/026.jpg
  • images/stories/recreat3/027.jpg
  • images/stories/recreat3/028.jpg
  • images/stories/recreat3/029.jpg
  • images/stories/recreat3/030.jpg
  • images/stories/recreat4/p009.jpg
  • images/stories/recreat4/p031.jpg
  • images/stories/recreat4/p032.jpg
  • images/stories/recreat4/p033.jpg
  • images/stories/recreat4/p034.jpg
  • images/stories/recreat4/p035.jpg
  • images/stories/recreat4/p036.jpg
  • images/stories/recreat4/p037.jpg
  • images/stories/recreat4/p038.jpg
  • images/stories/recreat4/p039.jpg
  • images/stories/recreat4/p040.jpg
  • images/stories/recreat5/p041.jpg
  • images/stories/recreat5/p042.jpg
  • images/stories/recreat5/p043.jpg
  • images/stories/recreat5/p044.jpg
  • images/stories/recreat5/p045.jpg
  • images/stories/recreat5/p046.jpg
  • images/stories/recreat5/p047.jpg
  • images/stories/recreat5/p048.jpg
  • images/stories/recreat5/p049.jpg
  • images/stories/recreat5/p050.jpg
  • images/stories/recreat6/p051.jpg
  • images/stories/recreat6/p052.jpg
  • images/stories/recreat6/p053.jpg
  • images/stories/recreat6/p054.jpg
  • images/stories/recreat6/p055.jpg
  • images/stories/recreat6/p056.jpg
  • images/stories/recreat6/p057.jpg
  • images/stories/recreat6/p058.jpg
  • images/stories/recreat6/p059.jpg
  • images/stories/recreat6/p060.jpg