Копия Случайная новость

Екологічний туризм, екотуризм (англ. ecotour, ecotourism) - подорожі, що організовуються і здійснюються у такий спосіб, щоб не порушувати природний баланс екосистем, ландшафтів, не виснажувати туристсько-рекреаційні ресурси територій відвідування.

Контакты

04111 Украина г.Киев ул.Салютная 1-Б оф.172
Телефон офиса:
тел. (044) 599-5332
тел. (044) 227-8149
Телефон-факс:
тел.факс. (044) 400 -9541
Наши сайты:
www.ecotour.com.ua
www.team.biz.ua
www.animatour.com.ua
www.aat.ecotour.com.ua
www.info.ecotour.com.ua
www.quest-space.com.ua
Наша почта:
tkv@ecotour.com.ua
info@ecotour.com.ua
Задать вопрос:
skype: ecotour.tkv
icq#: 607512241

Поиск



РЕКРЕАЦІЙНИЙ ЕКОТУР частина 3

C. Дмитрук, Екотур-інфо

(за матеріалами Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В.

«Рекреація у фізичній культурі різних груп населення», 2010)

3. Дозвілля

Культурне дозвілля – це таке проведення людиною вільного часу, який збалансований за різними видами рекреаційної, розвиваючої і розважальної активності, наповнений соціальне значущим сенсом і оцінюється в даному суспільстві як узгоджене з вітчизняними традиціями і таке, що відповідає сучасним вимогам.

Термін "культурне дозвілля" має конструктивний характер, а також високу суспільну і індивідуальну значущість. Це дозволяє сформулювати визначення культурно-дозвіллєвої діяльності – культурне дозвілля виступає доцільно організованою і змістовно наповненою активністю великих груп людей або конкретної людини у вільний час, яка розвивається на базі людської потреби в зміні характеру діяльності, а також з цілями рекреації і соціально-культурного розвитку. Форми і види цієї діяльності людина вибирає самостійно, зважаючи на індивідуальні переваги, можливості й рівень культурного розвитку, а також з урахуванням традицій, моди, впливу оточення (Аванесова, 2006).

 

Коли говорять про культурне дозвілля, мають на увазі насамперед те, що воно позначає сукупну активність багатьох людей, які потребують рекреації.

Визначальним моментом культурного дозвілля, його проявом і своєрідною одиницею вимірювання є дозвільне заняття, яке припускає залученість людини або багатьох людей в конкретний цілісний процес. Цей процес може бути обмежений за часом від декількох хвилин (наприклад, прослуховування музичного звукозапису, участь у настільних іграх) до декількох днів або тижнів (участь у туристському поході, святковому марафоні). Кожне заняття має свій темп і ритм, які задаються суб'єктами цієї активності, підпорядковані особливостям їх психології та духовним запитам.

Можна виділити такі типи дозвілля:

-     культурно-мистецький (знайомство з творами мистецтва, історичними пам’ятками та ін.);

-     освітньо-розвиваючий (навчання у вільний від роботи час, участь в роботі гуртків, відвідування просвітницьких заходів та ін.);

-     природно-рекреаційний (перебування на природі, спілкування з домашніми тваринами, спостереження за дикими тваринами);

-     санаторно-оздоровчий і туристичний (подорожі, відпочинок на курорті та ін.);

-     спортивно-видовищний (безпосередні заняття спортом і спостереження за спортивними змаганнями);

-     самодіяльно-любительський (хобі, самодіяльне заняття художньою творчістю);

-     розважальний та видовищний.

Виділені найбільш поширені і доступні типи, безумовно, не вичерпують змістовних різновидів дозвільних занять, але дозволяють утворити нові, змішані види і різновиди дозвілля. Наприклад:

-     народні ігри, спортивні заняття та ігри на свіжому повітрі (різновиди: рухливі ігри, ігри з м'ячем, плавання у відкритому водоймищі та ін.);

-     любительські заняття на природі (пікнік, рибалка, полювання);

-     подієвий туризм (відвідування реконструкцій історичних подій, міжнародних кінофестивалів, театрально-видовищних заходів та ін.).

Дуже різноманітним і широко затребуваним є розважальний тип дозвілля – досягнення рекреаційних цілей через сприйняття певних видів і жанрів мистецтва. У розважальному відпочинку задіяно багато різновидів і форм народного мистецтва (елементів сміхової культури, бурлеск, весела музика та ін.), а також професійного мистецтва (буфонада, гротеск, естрадно-видовищні форми). Базовими компонентами розваг стають сміх (гумор, висміювання), святковий настрій, легка музика (пісенно-опереткового типу).

Прагнення організаторів представити споживачам помпезну і масштабну розвагу породжує в сучасній індустрії дозвілля яскраве музичне видовище, що отримало назву шоу. Призначення культурної продукції і зміст дозвільних занять набуває тут яскраво вираженого рекреаційного характеру, що не вимагає від людей серйозних інтелектуальних зусиль, не породжує складних відчуттів, хоча гострі переживання, радісні емоції в цьому випадку не протипоказані.

Розважальний тип дозвілля існує в таких видах і різновидах:

-   карнавали, святкові гуляння і заходи (свято сміху, проводи зими, Масниця та ін.);

-   розважальні заходи в приміщеннях (циркові вистави, вечори гумору і сатири в концертних залах, "капусники", розважальні шоу, скетчі на театральних підмостках);

-   розважальні жанри мистецтва, видовищні види художньої продукції (комедії, комікси, детективи, трилери, фільми жахів, відеопродукція з еротичним змістом та ін.);

-   легка музика (оперета, мюзикл), масові пісні, жанрові композиції;

-   розважальні заняття на міських вулицях, у парках, у заходах розважальних центрів (вистави і концерти, атракціони, кімнати сміху, вікторини, забави, ігри та змагання всіх учасників на відкритому повітрі, в напівзакритих і закритих приміщеннях);

-   ігрова діяльність (включаючи азартні ігри): казино, ігрові автомати, тоталізатор та ін. (Аванесова, 2006).

Сучасна людина частіше розглядає дозвілля як особисте надбання, в рамках якого вона реалізує свободу дій.

Звичайно, діяльність на дозвіллі актуальна для індивіда, оскільки дозволяє йому відновлювати працездатність (спорт, ігри на повітрі, оздоровчі заняття), розширювати самосвідомість (звернення до мистецтва, філософії), самореалізовуватися і знімати стреси (любительські заняття, розваги).

Дозвілля надає можливість осмислити індивідуальні особливості: природжені якості характеру, творчий потенціал, рівень інтелектуального розвитку. У заняттях улюбленою справою, у самоті людина здатна зосередитися на своїх продуктивно-вольових можливостях.

Але на вибір тих або інших занять у вільний час впливають соціальні моменти: мода, реклама, соціальний статус.